«Білі фантазії»: комплексне тематичне заняття з музики у дошкільному закладі

Організація тематичного заняття дає багато можливостей для творчості — і педагогічної, і дитячої. Адже будь-яку тему можна дослідити з багатьох сторін — на дотик, на слух, візуально, у рухах, у співах. Саме в такий спосіб ми влаштували тематичне комплексне заняття «Білі фантазії», упродовж якого намагалися задіяти найрізноманітніші можливості, які надала нам тема білого кольору.

Для проведення комплексного тематичного заняття ми, зокрема, по-особливому декорували музичну залу:

• прикрасили білими повітряними кульками
• зробили «замети» з білої тканини
• виготовили різноманітні фігурки з білого паперу — пташок, зірки, квіти, об’ємні геометричні фігури.

Незвичне оформлення одразу ж налаштувало дітей на «білу» тематику. Вони із задоволенням включилися в гру — знаходили різні відтінки у білому кольорі, видивлялися в Білій книзі Зими сліди тварин, перетворювали музичну залу на засніжений ліс тощо. Позаяк завдання й ігри постійно потребували активної творчої участі дітей — вихованці були неймовірно захоплені, і заняття пройшло напрочуд легко та весело.

Тематичне комплексне заняття «Білі фантазії»

МЕТА:

• цілісно розвивати музикальність дітей за допомогою поєднання в процесі музикування зорових, слухових, тактильних і рухових відчуттів.

ЗАВДАННЯ:

• формувати багатогранні уявлення дітей про колір, звук та рух, створюючи їх різноманітні комбінації
• звернути увагу дітей на вишуканість картин зимової природи, викликати емоційний відгук на виразність білого кольору
• сприяти розвитку спостережливості, асоціативного мислення та творчої уяви дітей
• заохочувати дітей висловлювати свою думку, вживати порівняння тощо
• розвивати комунікативно-мовленнєву компетентність дітей, збагачувати їх словниковий запас
• розвивати у дітей координацію рухів, дрібну моторику рук, спритність.

РЕКВІЗИТ:

• целофан різної товщини
• мішечки з крохмалем
• скляні і кришталеві фужери
• новорічні прикраси — паперові сніжинки, біле конфетті, білий та сріблястий пухнастий дощик
• фігурки з білого паперу — зірочки, сніжинки, метелики, пташки та звірі
• «льодяні палички» — дерев’яні палички, обгорнуті фольгою, кількістю по дві палички на кожну дитину
• аркуші білого та синього паперу різних відтінків
• борошно, насипане в тарілочки
• пластикові квадратики зеленого кольору, вирізані з прозорих папок, або пластикові прозорі пляшки зеленого кольору.

МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ:

• металофон
• трикутники
• музичні тарілочки
• маракаси
• коробочка
• дзвіночки
• цимбали або дитяча арфа.

ХІД ЗАНЯТТЯ

У виконанні музичного керівника або в аудіозаписі звучить п’єса «Січень. Біля каміна» із фортепіанного циклу «Пори року» Петра Чайковського. Діти під музику входять до музичної зали, захоплено розглядають її оформлення. Музичний керівник і діти вітаються.

Музичний керівник: Діти, що ви можете сказати про нашу залу? Які у вас виникли відчуття, коли ви увійшли? (Відповіді дітей: «Відчуття чистоти, холоду — це тому, що все навкруг біле».)

Музичний керівник розкладає на підлозі аркуші білого паперу різних відтінків.

Музичний керівник: Діти, уважно придивіться до паперу і скажіть, якого він кольору? Чи відрізняється один аркуш від іншого?

Діти уважно розглядають аркуші паперу і помічають, що вони, хоча й усі білого кольору, але різних відтінків: одні — біліші, блискучіші, інші — тьмяніші, жовтуватого, сіруватого відтінку тощо. Музичний керівник вислуховує спостереження дітей, хвалить їх за уважність.

Музичний керівник: Мне жалко бедный белый цвет.

                                                Его как будто бы и нет.

                                                Вот белый лист передо мной.

                                                Всем сразу видно — лист пустой.

                                                А я вдруг вижу:

                                                Сквозь пургу

                                                Там лебедь мёрзнет на снегу…

                                                                           Ігор Шевчук

Діти, гадаю, що і нам варто придивитися до цих листів паперу, можливо, вони щось приховують…

Музичний керівник перегортає аркуші на інший бік. На кожному з листків завчасно білою гуашшю легкими контурами щось намальовано — засніжений будиночок, біла ялинка, снігові квіти, заметіль, вітрильник, хмарка, лебідь. Малюнки зроблені так, що потрібно вдивлятися, щоб їх побачити на білому фоні.

Музичний керівник: Діти, що ви бачите намальованим на іншому боці аркуша? (Діти уважно придивляються і називають, що зображено на малюнках.) Якого кольору всі ці зображення? (Орієнтовні відповіді дітей: «Білого, сніжного, зимового» тощо.) Послухайте загадку:

                          Біле-біле покривало

                          По землі порозстеляла,

                          Все укрила ним сама —

                          Це до нас прийшла… (Відповідь дітей: «Зима!».)

Музичний керівник: Правильно, Зима. І вона сьогодні підготувала для вас незвичайну книжку, яка так і називається — «Біла книга Зими». Як ви думаєте, що то за книжка? З чого складаються її сторінки, що в ній можна прочитати?

Музичний керівник заохочує дітей пофантазувати. Упродовж бесіди діти поступово з’ясовують, що сторінки «Білої книги Зими» — це сніг на будинках, деревах, доріжках тощо, а прочитати по них можна, наприклад, чи давно випав сніг, хто по ньому ходив тощо.

Музичний керівник: «Білу книгу Зими» ми можемо не лише читати очима, а ще й слухати вушками. Закрийте очі й послухайте. (Діти закривають очі, музичний керівник вмикає фонограму заметілі.) Що це був за звук? Може, легкий літній вітерець? (Відповіді дітей: «Ні, це завірюха, заметіль! Вітер свище, гуде, завиває».) Спробуйте подути на свої руки так, щоб вітер був холодний, а звук — схожий на завивання заметілі.

Музичний керівник вимикає фонограму. Діти дують на свої руки, створюючи «холодний зимовий вітер».

Музичний керівник: Пропоную вам пошуміти разом зі справжньою заметіллю. Ми з вами зобразимо голосом на звук «ууу» завивання зимового вітру, а рукою малюватимемо в повітрі «сніжну бурю» — показуватимемо, наскільки високо й сильно вона здіймається.

Музичний керівник вмикає фонограму заметілі. Діти разом з музичним керівником на звук «ууу» зображують завивання зимового вітру, а руками «малюють» у повітрі заметіль.

Музичний керівник: Діти, які відчуття у вас виникли? (Орієнтовні відповіді дітей: «Від такого вітру стає дуже незатишно, навіть зимно».) Пропоную вам за мить влаштувати в нашій залі зовсім іншу заметіль — веселу, легку і грайливу. Візьмемо для цього біле конфетті та пухнастий білий і сріблястий дощик, підкидатимемо їх угору і дмухатимемо, щоб вони літали в повітрі.

Музичний керівник виконує з дітьми рухову вправу «Біла заметіль».

Рухова вправа «Біла заметіль»

Звучить аудіозапис теми заметілі з кінофільму «Дванадцять місяців», режисер Анатолій Гранік, композитор Надія Симонян.

Одночасно з музикою музичний керівник промовляє вірш:

      Метелиця, метелиця,

      Сніг по полю стелиться.

      Хто крутиться, вертиться —

      Той і заметелиться.

Під музику і декламацію музичного керівника діти за допомогою білого конфетті та дощику влаштовують у залі «заметіль».

Музичний керівник: Діти, подивіться — заметіль закружляла й підхопила всіх наших білих пташок і метеликів, всі зірочки й сніжинки. Вони також хочуть покружляти, потанцювати. Нумо вигадаємо сніговий танок! Усі фігури й рухи придумаєте ви самі.

Звучить аудіозапис одного з вальсів Йоганна Штрауса-сина. Діти виконують імпровізовані танцювальні рухи, тримаючи в руках паперові фігурки.

Музичний керівник: Діти, ваш танок дійсно був схожий на казкову заметіль! Отже, ми з вами створили в цій залі справжню зиму, можемо тепер влаштувати й зимові розваги — покататися на лижах, ковзанах і санках.

Музичний керівник проводить із дітьми гру-імпровізацію «Хай зима собі лютує»^[1].

Музичний керівник: Ось ми прибігли у зимовий ліс. Тут справжня краса! А скільки різних дерев! Всім їм дуже подобається, коли зима сніжна — снігопад одягає їх у білі шубки, які добре зігрівають у мороз. Але зверніть увагу, що дерева не однаково зустрічають снігопад, адже кожне дерево має свою поставу, по-різному тримає гілочки… Покажіть мені, будь ласка, як стоять у лісі ялинки? (Діти приймають таке положення тіла, яке нагадувало б ялинку — наприклад, струнко витягуються, розставивши руки в сторони й розчепіривши пальці.) Так це ж справжній ялинковий ліс! А ще в цьому лісі є берізки, як вони виглядають? (Діти округлюють руки з розслабленими пальцями і трішки нахиляють голови.) А які дерева ще ростуть в нашому лісі? (Орієнтовні відповіді дітей: «Клен, горобина, дуб».) Отже, сніг іде, обережно торкається до віт, огортає стовбури, падає на землю — а дерева тихо погойдуються, ловлять на віти сніжинки, що повз них пролітають… Пропоную тепер вам разом створити цю картину.

Музичний керівник проводить із дітьми музично-рухову вправу «Дерева в зимовому лісі».

Музично-рухова вправа «Дерева в зимовому лісі»

Діти діляться на дві групи. Діти першої групи обирають, хто яке дерево буде зображати, діти другої групи беруть паперові сніжинки — вони зображуватимуть снігопад. Музичний керівник вмикає аудіозапис «Ялиновий ліс узимку» з балету «Лускунчик» Петра Чайковського. Діти створюють імпровізований танок дерев і сніжинок.

Музичний керівник показує дітям намальовані блідою фарбою на білих аркушах паперу сліди звірят і птахів на снігу і зачитує вірш Самуїла Маршака «Біла сторінка». Потім музичний керівник ще раз читає вірш, а діти «рухаються по слідах» по залі відповідно до тексту вірша.

Музичний керівник: Діти, ми вже знайшли у «Білій книзі Зими» багато цікавого. Пропоную і вам у ній щось написати.

Музичний керівник розкладає перед дітьми аркуші синього паперу. Діти умочують пальці в борошно і залишають білі сліди на папері.

Музичний керівник: Розкажіть мені, що ви написали або намалювали у книзі Зими? (Орієнтовні відповіді дітей: «Сліди звірят, сніжинки, замети» тощо.) Пропоную вам тепер не просто розказати про сніг, а ще й зобразити і послухати, як він рипить під ніжками.

Музичний керівник роздає дітям мішечки з крохмалем для проведення ритмомовленнєвої вправи «Сніг».

Ритмомовленнєва вправа «Сніг»

Діти ритмічно промовляють текст, створюючи звуковий супровід до нього за допомогою мішечків з крохмалем.

Як на гірці — сніг, сніг,                             діти ритмічно і швидко зминають

І під гіркою — сніг, сніг,                          мішечки з крохмалем

На ялинці — сніг, сніг,

Під ялинкою — сніг, сніг.

Там в барлогу спить ведмідь.                діти кладуть голови на складені долоні

Тихше, тихше, не шуміть!                       
діти прикладають пальці до вуст і качають головами з боку в бік

Музичний керівник: Спробуймо тепер зобразити скрип снігу за допомогою целофану. Він у нас є зовсім тоненький, а є товщий. (Діти повторюють вірш, цього разу ритмічно зминаючи целофан.) Діти, що ліпше передає скрип справжнього снігу: целофан чи мішечки з крохмалем? (Орієнтовні відповіді дітей: «Мішечки з крохмалем ліпше передають скрип снігу».) Послухайте-но загадку:

Хтось малює на вікні

Квіти, казочки чудні.

Вимальовує старанно

Він узори бездоганно.

Хто малює на вікні?

Розкажіть-но ви мені. (Відповідь дітей: «Мороз!».)

Музичний керівник роздає кожному з дітей по дві «льодяні палички» для проведення гри «Олівці Мороза».

Гра «Олівці Мороза»

Музичний керівник пояснює дітям, що вони малюватимуть «льодяними паличками» снігові узори, як мороз, тільки у повітрі та на килимі. Звучить аудіозапис середньої частини «Маршу Чорномора» з опери «Руслан та Людмила» Михайла Глінки. Діти прогулюються залою і малюють «морозні візерунки» просто в повітрі або вдають, що розмальовують «льодяними паличками» вікна, двері та стіни.

Потім діти складають візерунки на килимі. Для цього вони об’єднуються спочатку попарно (візерунок з чотирьох паличок), потім — по четверо (візерунок з восьми паличок). Після цього всі діти складають один великий візерунок.

Музичний керівник: Пропоную вам тепер зобразити льодяні узори і в музиці. Як ми можемо це зробити? (Відповіді дітей: «За допомогою музичних інструментів».) Правильно!

Звучить аудіозапис «Танок Феї Драже» з балету «Лускунчик» Петра Чайковського. Діти імпровізовано акомпанують музиці, використовуючи кришталеві та скляні фужери, трикутники, дзвіночки, музичні тарілочки.

Музичний керівник: Діти, ми з вами малювали зиму, танцювали, як сніжинки, прикрасили морозними візерунками всі віконця — словом, чого тільки не робили! А як іще ми можемо зобразити зиму, підкажіть мені? (Орієнтовні відповіді дітей: «Заспівати про неї пісню!».) Тож пригадаймо пісню про зимоньку, яку ви вже знаєте. Але не просто заспіваємо, а доберемо музичні інструменти й акомпануватимемо собі.

Діти співають пісню про зиму на вибір музичного керівника і акомпанують собі, використовуючи музичні інструменти, скляні фужери, мішечки з крохмалем тощо.

Музичний керівник: Діти, а як ви гадаєте, метелицю можна побачити в природі взимку? (Орієнтовні відповіді дітей: «Метелицю можна побачити також навесні, коли з дерев опадають пелюстки».) Дійсно — такі дерева, як вишня, черемха, слива, яблуня в цвіту дуже схожі на засніжені. І коли пелюстки облітають під поривами вітру — виходить справжня заметіль. Пам’ятаєте, ми нещодавно почали розучувати пісню, яка так і називається — «Весняна метелиця»? (Відповіді дітей: «Так, пам’ятаємо».) Заспіваймо її.

Діти виконують пісню «Весняна метелиця», слова Володимира Кленца, музика Миколи Ведмедері.

Музичний керівник: Діти, а чи можемо ми миттєво переміститись із зими у весну? (Відповідь когось із дітей: «Можемо! Я знаю, як це зробити».) То розкажи нам усім.

Дитина читає вірш Агнії Барто «Я знаю, що треба придумати...», вивчений дитиною заздалегідь. Музичний керівник роздає дітям квадратики, вирізані з прозорих зелених папок або прозорих пластикових пляшок зеленого кольору.

Музичний керівник: Пропоную і нам з вами створимо собі весну. (Діти розглядають через зелені квадратики оформлення та декорації залу.) Тож, нас оточують вже не снігові замети й засніжений ліс, а квітучий сад, де дерева неголосно розмовляють з пустотливим вітерцем і мете пелюсткова заметіль. Пропоную вам створити цю картину ще й у рухах.

Під музику на вибір музичного керівника діти виконують танцювальну імпровізацію — створюють картину квітучого саду.

Музичний керівник: Діти, а що навколо нас ще буває білим? (Орієнтовні відповіді дітей: «Цукор, молоко, борошно, лілія, проліски, зайчик узимку, кошеня…» тощо.) А на музичному інструменті ви можете знайти білий колір? (Відповідь дітей: «У піаніно є білі клавіші!».) Якщо зіграти всі ноти від ноти «до» першої октави до ноти «до» другої октави, то вийде «біла гама». Послухайте, будь ласка, цю пісеньку.

Музичний керівник виконує пісню «Біла гама», слова та музика Тетяни Тютюннікової, діти можуть «підхоплювати» інтонації та підспівувати.

Музичний керівник: Інколи білим називають те, що й побачити не можна. Наприклад, кажуть, що бувають білі думки. Які вони, ці думки, як ви вважаєте? (Орієнтовні відповіді дітей: «Білі думки — хороші, добрі, лагідні».) Нехай кожен з вас придумає білу думку і висловить її вголос.

Діти по черзі говорять одне одному приємні, теплі слова.

Музичний керівник: Є також особливий танець, який називається «білим» — це танець, на який дівчатка запрошують хлопчиків. Саме білим таночком ми і закінчимо наше заняття.

Діти виконують парний танок під музику на вибір музичного керівника. Після таночка діти прощаються з музичним керівником і йдуть у групу.