Правила надання відпусток під час воєнного стану

Автор
шеф-редактор Експертус Кадри, Київ
Згадаємо, які правила надання відпусток, що змінилося та як застосовувати нові норми. Про це і більше — дізнайтеся від експерта.

22 листопада 2023 року ВРУ ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX. Деякі зміни суттєво урізають права працівників.

Зміни одночасно внесли до КЗпП і до Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Закон № 3494 набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

Середній заробіток у мобілізованих педагогів 

Норма. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу за таким працівником зберігається попередній середній заробіток (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту»).

Що змінилося. Вилучили норму, що за період, коли педагог або науково-педагогічний працівник проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за працівником зберігають середній заробіток. Аналогічні зміни щодо всіх працівників внесли до частини третьої статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 № 2745-VIII. Очевидно, що такі зміни справедливі, адже мобілізовані працівники підприємств втратили таку гарантію ще з 19.07.2022.

Як застосовувати. Видайте наказ про припинення збереження та виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам з дати, коли набрав чинність Закон № 3494. Ознайомте працівників із наказом способом, що передбачили в трудовому договорі. Приватний заклад освіти може передбачити колдоговором, що мобілізованим працівникам виплачують, наприклад, матеріальну допомогу.

Щодо перенесення вихідних та робочих днів 

Норма. Перенесення вихідних і робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних і робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників (ч. 4 ст. 67 КЗпП).

Що змінилося. Раніше роботодавці, які хотіли зробити подовжені вікенди працівникам, наприкінці кожного року чекали розпорядження КМУ з рекомендаціями, які суботи зробити робочими замість днів поряд зі святами. Часто КМУ видавав розпорядження із запізненням, і роботодавці через це не встигали видати наказ за два місяці й вчасно повідомити працівників про нові робочі дні.

Як застосовувати. Якщо колдоговір чи трудовий договір не регулює, як переносити вихідні та робочі дні, роботодавцю достатньо видати наказ і погодити його з профспілкою, а якщо її нема­є — з уповноваженим представником працівників. Строк видання наказу — до перенесення днів.

Щорічні додаткові відпустки 

Норма. Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюють нормативно-правові акти України, а також трудовий та/або колективний договір (ч. 2 ст. 76 КЗпП). Тривалість відпусток визначають цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти України, а також трудовий та/або колективний договір. Тривалість відпусток розраховують у календарних днях незалежно від режимів та графіків роботи (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки).

Що змінилося. Раніше трудовим чи колективним договором можна було встановлювати лише інші види відпусток крім тих, що передбачає частина перша статті 4 Закону про відпустки. Максимальну тривалість і порядок надання щорічних додаткових відпусток регулювали виключно нормативно-правові акти.

Як застосовувати. Не зрозуміло, в яких випадках визначати тривалість і порядок надання щорічної додаткової відпустки за законодавством, а в яких — за колдоговором чи трудовим договором. Якщо в установі відсутній колдоговір і тривалість щорічної додаткової відпустки визначатимуть у трудовому договорі, то існує загроза, що працівникам, які працюють в однакових умовах праці, надаватимуть відпустку різної тривалості. Водночас стаття 2-1 КЗпП забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушувати принцип рівності прав і можливостей. Тож чекаємо роз’яснень Мінекономіки, як застосовувати нову норму.

Компенсація за відпустки мобілізованим працівникам

Норма. Працівникам, яких призвали на строкову військову службу, військову службу, зокрема під час мобілізації, на особливий період, військову службу або яких прийняли на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням за заявою виплачують грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Заяву подають не пізніше останнього дня місяця, в якому працівника увільнили від роботи у зв’язку з призовом на військову службу (ч. 2 ст. 83 КЗпП).

Що змінилося. Раніше повну компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки на дітей можна було отримати, тільки якщо працівник звільнявся.

Як застосовувати. Поінформуйте про таке право працівника, якого увільняєте від роботи у зв’язку з мобілізацією. Скеруйте, щоб він правильно написав заяву.

 

Джерело: журнал Практика управління дошкільним закладом



зміст

Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді