Відпустки в умовах воєнного стану
На час війни Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ увів нові правила та обмеження, як надавати відпустки. Експерти Експертус Кадри провели онлайн-консиліум, щоб обговорити нові норми. У цій статті кожен експерт поділиться з вами інформацією, за допомогою якої:
- урахуєте обмеження та визначите, кому і якої тривалості надавати щорічну основну відпустку;
- з’ясуєте правила компенсації відпусток при звільненні;
- оформите відпустку без збереження зарплати;
- отримаєте заяви та ознайомите з наказами незалежно від місцезнаходження працівників.
1. Як надавати щорічну основну відпустку
Ольга ДОГАДІНА:
Під час воєнного стану щорічні основні відпустки надавайте за графіком, але враховуйте обмеження, які запровадив Закон № 2136.
Закон № 2136 обмежує тривалість щорічної основної відпустки. Під час воєнного стану роботодавець може надати працівнику 24 к. дн. (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136). Це не означає, що працівники, які мають право на щорічну основну відпустку більшої тривалості, втратять право на її частину, що перевищує 24 к. дн. Роботодавець надасть невикористану частину відпустки після завершення дії воєнного стану.
Примітка: оновлено!
Після того, як нова норма закону набере чинності, педагоги зможуть узяти решту днів.
Таку інформацію повідомила секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
За словами Наталії Піпи, відповідний законопроєкт має бути прийнятий до 22 червня.
«Зараз комітет соцполітики готує законопроєкт №7251 до другого читання. Поки що у ньому є норма, що щорічна основна відпустка може бути обмежена до 24 днів за рішенням роботодавця. Тут йдеться перш за все за працівників критичної інфраструктури. Учителі тоді зможуть використати повну відпустку. Приблизно до 22 червня закон мав би бути прийнятим. А тоді його ще має підписати Президент. Якщо зараз взяти 24 дні відпустки, а потім, коли нова норма набере чинності, – можна буде взяти решту без проблем», – додала секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
Якщо запланували у графіку інші види оплачуваних відпусток, надавайте їх також.
Для працівників об’єктів критичної інфраструктури — спеціальна норма. Роботодавець має право під час воєнного стану відмовити у щорічній або іншій відпустці, окрім відпусток:
- у зв’язку з вагітністю та пологами;
- для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підстава — частина друга статті 12 Закону № 2136.
Коли готуєте наказ про щорічну відпустку або додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, врахуйте, що на період воєнного стану не діє норма статті 73 КЗпП (святкові й неробочі дні). Тому поки триває воєнний стан в Україні, враховуйте святкові та неробочі дні, коли визначаєте тривалість цих відпусток.
Розрахунок тривалості відпустки
Працівник просить надати щорічну основну відпустку з 22.04.2022 по 26.04.2022. Тривалість відпустки становить п’ять календарних днів. Великдень 24.04.2022 враховуємо до тривалості відпусток як звичайний календарний день.
Якщо працівник працює дистанційно в Україні або за кордоном, отримайте заяву й ознайомте працівника з наказом про відпустку за допомогою доступних засобів зв’язку. Скористайтеся алгоритмом обміну документами зі статті «Як обмінюватися кадровими документами з працівниками в умовах воєнного стану». Не забудьте скласти протокол про ознайомлення працівника з наказом.
2. Чи можна відмовити у щорічній відпустці
Маєте право відмовити, якщо працівник просить щорічну відпустку поза графіком або працює на об’єкті критичної інфраструктури.
Черговість відпусток визначає графік (ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Роботодавець може, але не зобов’язаний надавати відпустку поза графіком. Отже, має право відмовити у щорічній відпустці в інший строк, ніж запланували в графіку.
Спеціальне правило щодо відпусток працівників об’єктів критичної інфраструктури запровадив Закон № 2136. Якщо працівник потрібен, щоб забезпечити виконання робіт, і заміни немає, роботодавець має право під час воєнного стану відмовити у щорічній або іншій відпустці, окрім відпусток:
- у зв’язку з вагітністю та пологами;
- для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підстава — частина друга статті 12 Закону № 2136.
3. Чи компенсувати відпустки при звільненні
Компенсуйте відпустки при звільненні. Правила компенсації відпусток під час воєнного стану не змінилися, хоча для деяких працівників зменшилася тривалість щорічної основної відпустки, яку вони можуть використати.
При звільненні працівника роботодавець виплачує грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 24 Закону про відпустки).
У період воєнного стану щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю 24 к. дн. (п. 1. ст. 12 Закону № 2136). Працівники, які мають право на щорічну відпустку збільшеної тривалості, зможуть використати лише 24 к. дн. щорічної відпустки, але кількість днів відпустки, на яку вони мають право, не змінилася. Тож при звільненні щорічну основну відпустку компенсують з огляду на її тривалість у мирний час.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних / педагогічних частин / підрозділів інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надають відпустку тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому постановою КМУ від 14.04.1997 № 346 (ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки).
Якщо працівник звільняється під час воєнного стану, виплатіть грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки:
• з розрахунку повної її тривалості, якщо працівник до звільнення пропрацював не менше 10 місяців (ч. 2 ст. 24 Закону про відпустки). Наприклад, викладачу закладу загальної середньої світи — за 56 к. дн., перекладачу-дактилологу закладу вищої освіти — за 42 к. дн.;
• пропорційно відпрацьованому часу, якщо працівник до звільнення пропрацював менше 10 місяців.
Джерело: стаття журналу Практика управління дошкільним закладом