У вихованця симптоми COVID-19: ЩО РОБИТИ
Заклади дошкільної освіти в Україні продовжують працювати у звичному режимі. Однак, у МОН зазначають, що пріоритетом організації роботи закладів дошкільної освіти має залишитись неухильне дотримання правил гігієни, використання засобів індивідуального захисту та уникнення масових скупчень людей.
ЗДО зіткнулися з новими проблемами, яких раніше не виникало. Одна з найвагоміших – складний психологічний період адаптації дітей до карантинних обмежень у дитсадку.
Дитині важко зрозуміти чому вона не може, як і раніше, обнімати та цілувати своїх друзів, грати натовпом у ігри, обмінюватися іграшками. Вихователям складно пояснити чому їй заборонені ці маленькі щоденні радощі. Щоб уникнути сліз та стресу давайте подумаємо як полегшити цей період для вихованців.
Найперше, варто зрозуміти які посткарантинні реакції виникають у дітей, як їх уникати, що варто знати батькам.
Ситуація: до директора звернулася вихователь-методист із запитанням, чи можна їй встановити доплату за ведення сайту закладу. Бухгалтер відділу освіти відповів: «Немає грошей та й не заведено». Як директору втримати баланс між працівником і бухгалтером?
Яке завдання
Попереджений – значить озброєний. Важливо провести пояснювальну бесіду з батьками, найкраще дистанційно по Zoom чи Skype. Необхідно щоб батьки добре розуміли, що приводити дитину з ознаками респіраторного захворювання категорично заборонено. Найкраще з цим завданням справиться медична сестра закладу. Адже саме вона відповідає за стан здоров'я вихованців, проводить так званий «фейс-контроль». Вона доступно може пояснити всі протиепідемічні заходи, що проводяться в закладі. А заспокоїти батьків, зменшити їх тривожність допоможе практичний психолог.
Наша рекомендація – пояснювати ситуацію не тільки батькам, а й безпосередньо дітям. Під час заняття можна підготувати мультфільм чи розповідь у формі гри, де зрозумілою мовою розповідатиметься про вірус і методи боротьби з ним. Погодьтесь, коли дитина зрозуміє, що може бути супергероєм просто миючи руки чи дотримуючись дистанції з дітьми, то це значно спростить завдання батьків та вихователів.
Директор дитсадка повинен стежити за тим, чи всі учасники освітнього процесу виконують своє завдання. За новими вимогами, він може тимчасово відсторонити від роботи працівників з групи ризику – з хронічними захворюваннями чи віком від 60 років. У такій ситуації потрібно компенсувати дефіцит кадрів, розділити надмірне навантаження. Також його завданням є вирішення конфліктів. Вони виникають коли дитину не приймають в садочок через ознаки захворювання, а батьки не розуміють всієї серйозності ситуації.
Вихователь має бути готовий до різної реакції з боку дітей. Якщо одні чемно послухаються, то інші можуть навіть влаштувати протест. Це можна пояснити нерозумінням дітьми заборон, яких раніше не було. Чому колись заохочували ділитись іграшками, а тепер ні. Саме тому важливо проводити пояснювальні бесіди з дітьми, про що ми писали вище.
Також вихователю потрібно запастись терпінням і наперед підготувати відповіді на питання допитливих малят на кшталт «Хто такий коронавірус?», «А для чого мити руки?», «А чому вдома ми не дотримуємось таких правил?», «Чому все не так, як раніше?». Звичайно, ми не можемо пояснити ситуацію складними дорослими словами, однак потрібно доступно донести дитині головні правила гігієни. Важливо також не акцентувати увагу на тому, що батьки не навчили, чи навчили неправильно, особливо перед іншими дітьми.
З якими незручностями доведеться зіткнутися і як їх вирішувати
Згадайте як важко було нам, дорослим, пристосуватися до нових реалій. Коли потрібно було ізолюватись вдома, тривалий час працювати дистанційно, проводити так багато часу в одному приміщенні. На фоні невизначеності і невпевненості в завтрашньому дні породжувався внутрішній страх та тривога. А уявіть як важко дітям. Адже вони навіть до кінця не розуміють що відбувається. Тим більше, що діти все сприймають набагато емоційніше від нас. Тож аби допомогти їм, потрібно спершу зрозуміти, що саме приносить їм найбільший дискомфорт.
По-перше, нашим дітям невтямки що таке соціальна дистанція, для чого вона потрібна. Чому їм забороняють обняти свого кращого друга, пригорнутися до улюбленого вихователя. І взагалі хто і для чого придумав таку дивну гру – триматись від інших на відстані 1.5-2 метри. У цій ситуації важливо пояснити, що це тимчасове явище і таким чином ми боремось зі злим коронавірусом.
Друга незручна ситуація – захисна маска. Для дорослих, тим більше для дітей, вона одразу асоціюється з важкістю дихати і говорити. Тим більше малечі, яка під час карантину не часто нею користувалася. Тому для них це може становити проблему. Хоча дітям не обов'язково носити маску в дитсадку, однак працівники зобов'язані їх використовувати. Тому виникає ситуація, що за захисними масками діти не бачать звичну посмішку вихователів, їхню реакцію, ба більше, вона може їх лякати. Вихід із ситуації – різноманітні кольорові маски, маски з малюнками чи наклейками. Це допоможе розрядити ситуацію, ба більше, може стати цікавим заняттям.
А от заборона м'яких іграшок для маленьких вихованців - це справжня трагедія. Якщо раніше переконати піти у садочок без сліз можна було завдяки пухнастому другу, то тепер такої можливості немає. Тут важливо, щоб батьки делікатно попросили залишити пухнастика вдома. Вихід із ситуації – іграшки, які можна обробляти дезінфекторами.
Навіть така дрібничка, як користування паперовими рушниками замість тканинних може становити проблему. Адже колись це був спосіб заохотити дітей мити ручки, самостійно обравши колір рушничка. Однак, користуватись паперовими рушниками також може бути весело, адже вони бувають різнокольорові, з веселими малюнками.
Діти щиро не розуміють для чого їм стільки разів мити руки, ще й так ретельно. Тому можуть хитрувати, запевнивши вихователя, що вже сто раз помили руки. Аби уникнути таких ситуацій рекомендуємо зробити цей ритуал цікавим, наприклад, розказуючи при цьому віршик чи співаючи пісеньку.
Під час прийому їжі також виникають свої нюанси. Наприклад, дітей тепер потрібно розсадити по двоє за столиком, а не по четверо. Звісно, це також призводить до нерозуміння ситуації. Малята починають підсвідомо думати, що вони щось зробили не так, саме тому їх з друзями розділили. Тож аби трохи залагодити ситуацію радимо вихователю підходити до кожної пари, вести невимушену бесіду, таким чином відволікаючи від негативних думок.
Як допомогти дітям
Важливо набратися терпіння, адже нашим маленьким друзям потрібно більше часу для розуміння ситуації, підтримки від дорослих. Ні в якому разі не можна підвищувати голос, кричати «Вгамуйся», бо це може ще більше загнати дитину в стрес. Правильною тактикою є з'ясування чи дитина розуміє чому від неї це вимагають. А якщо ні – то ще раз спокійно все пояснити. Згладити ситуацію допоможе ваша щирість, розкажіть дитині, що вам також важко, однак скоро це мине і все буде добре.
Зберігайте спокій. Зрозуміло що від карантинних обмежень втомились всі. Однак діти відчувають наші емоції, тому якщо персонал закладу буде стриманий та спокійний, то і діти «зарядяться» цим станом. Вони будуть відчувати опору та безпеку.
Не звинувачуйте себе в тому, що вам стало важче знайти спільну мову з вихованцем, заспокоїти його. Наодинці дозволяйте собі бути не в гуморі та злитись – це абсолютно нормально і допомагає «перезавантажитись». Проте, якщо дитина транслює вам схожі почуття, то залишайтеся спокійними, а їй дайте можливість висловити свої емоції. Потім підтримайте її, пообіцяйте що будете поряд незалежно від обставин.
А краще запам'ятати всі правила та обмеження допоможе гра в лікаря.
Так дітки зрозуміють для чого потрібна маска, як весело мити руки і навчати інших.
Який висновок
Пам’ятайте, що відмова дітей виконувати нові для них вимоги – абсолютно нормально і очікувано. Адже вони це роблять несвідомо, причиною є нерозуміння ситуації.
Наше завдання – підтримати і навчити. Допоможуть індивідуальний підхід, заміна нудних пояснень веселою грою. Багато залежить від нас. Якщо ми будемо терплячими та спокійними, то і діти будуть краще поводитись. Адже переймуть від нас цей стан, будуть відчувати надійну опору.
Поясніть дітям, що без них ми не справимось. Що вони – маленькі супергерої, адже спасають світ від злого вірусу. Налагодьте довіру та контакт з вихованцями і згодом Ви здивуєтесь як вони стали з вами «заодно».
За матеріалами журналу Медична сестра дошкільного закладу
