Конкурсно-ігрова програма для учнів старшої школи
Конкурсно-ігрову програму за темою «Вокальне мистецтво кінця XIX — початку XX століття» пропонуємо проводити з учнями старшої школи. Вона може бути формою поточного або підсумкового педагогічного моніторингу навчальних досягнень старшокласників, за допомогою якої вчитель музичного мистецтва або музичний керівник гуртка зможе оцінити загальний рівень музичних знань, вокально-виконавських умінь та навичок, набутих учнями на уроках музичного мистецтва та на позакласних або гурткових музичних заняттях.
Роль ведучого конкурсно-ігрової програми може взяти на себе вчитель музичного мистецтва. Натомість журі, яке спостерігатиме за перебігом брейн-рингу та оцінюватиме виступи команд, слід сформувати з кількох учнів, у рівні знань яких учитель упевнений і які найкращим чином проявляли себе протягом навчання.
Що в державному стандарті базової освіти
МЕТА:
- активізація та перевірка отриманих вокально-виконавських знань, умінь та навичок.
ЗАВДАННЯ:
- навчальні —
- закріпити знання учнів щодо вокальної спадщини українських композиторів кінця XIX — початку XX століття
- повторити вокальний матеріал
- розвивальні —
- активізувати вокально-виконавські вміння учнів
- розвивати сценічну майстерність
- виховні —
- виховувати в учнів старшої школи любов до класичної музики, смак до виконання вокальних творів українських композиторів.
ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ:
- комп’ютер або ноутбук
- музичний центр
- DVD- та CD-диски.
МАТЕРІАЛИ:
- гральна кістка
- «чорна скринька»
- конверти із запитаннями
- картки із завданнями
- смужки з написаними на них назвами вокальних творів
- призові фішки із намальованими на них скрипковими ключами
- портрети українських композиторів.
МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ:
- невеликий гонг
- фортепіано
- синтезатор.
ХІД КОНКУРСНО-ІГРОВОЇ ПРОГРАМИ:
І. Організаційна частина програми
1. Формування команд. Ведучий об’єднує учасників у команди по 4–8 осіб. Кожна з команд обирає капітана та назву.
2. Вибір журі. Ведучий і команди разом обирають склад журі.
ІІ. Основна частина програми
1. Вступна бесіда. Ознайомлення із правилами гри.
Ведуча: Ми з вами вже добре ознайомлені з вокальною творчістю українських композиторів кінця XIX — початку XX століття, таких як Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Яків Степовий, Денис Січинський тощо. Ми вивчали не лише творчий шлях кожного з митців, особливості музичного стилю, а ще й аналізували та виконували їхні твори. Сьогодні ми підсумуємо наші знання щодо найулюбленіших творів українських композиторів, перевіримо виконавські вміння та навички та з’ясуємо, хто серед вас найерудованіший, найвправніший у вокальному виконавстві. І відбуватиметься це у формі всім вам відомої гри «Брейн-ринг».
Отже, капітани, по черзі кидайте гральну кістку, щоб з’ясувати, яка з команд розпочинатиме гру.
Капітани кидають гральну кістку. Команда капітана, у якого випаде більше число дірочок, отримує право першою відповідати на перше запитання. На подальші питання команди відповідають по черзі.
Ведуча: Після удару в гонг я ставитиму команді запитання. Хто з учасників знає відповідь — піднімає руку. Якщо відповідь знає декілька учасників, капітан вирішує, хто відповідатиме. За правильні та повні відповіді команди отримують призові фішки. (Демонструє учасникам призові фішки з намальованим на них скрипковим ключем.) Якщо учасник дає правильну, але неповну відповідь, інші учасники команди можуть її доповнити. Також доповнити відповідь має право друга команда, і тоді призові фішки отримують обидві команди. Якщо ж відповідь неправильна, право відповідати переходить до іншої команди.
Отже, розпочинаймо «Брейн-ринг»! (Б’є в гонг.) Перший раунд брейн-рингу — «Вікторина».
Вікторина
Ведуча ставить спочатку одній, а потім другій команді по сім запитань, на які команди мають відповісти усно.
Запитання для першої команди:
1. Українські композитори, послідовники Миколи Лисенка — це:
а) Павло Сениця, Ярослав Барнич, Віктор Матюк
б) Яків Степовий, Кирило Стеценко; Микола Леонтович
в) Жанна Колодуб, Алла Мігай, Микола Дремлюга.
(Правильна відповідь — б))
2. У яких вокальних жанрах працювали українські композитори-класики?
а) обробка народної пісні, солоспів, опера
б) джаз, рок, поп-музика
в) ораторія, мадригал, оперета.
(Правильна відповідь — а))
3. До віршів яких поетів зверталися українські композитори другої половини XIX — початку XX століття?
а) Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки
б) Тамари Мельниченко, Світлани Богдан, Богдана-Олега Горобчука
в) Василя Стуса, Ліни Костенко, Олени Пчілки.
(Правильна відповідь — а))
4. Які теми були близькі українським композиторам кінця XIX — початку XX століття?
а) духовна (біблійна) тематика, філософська лірика, історична фантастика
б) медитація, глобальні катастрофи, міфологічні образи
в) громадянська лірика, особиста лірика, ліричний музичний пейзаж.
(Правильна відповідь — в))
5. Загальні характерні стильові ознаки вокальної творчості українських композиторів-класиків — це:
а) стислість форми вокального твору, мінімалізм у доборі засобів музичної виразності, глибока психологізація художньо-образного змісту твору
б) синтез національних мотивів із новими виражальними засобами у стилі естрадно-джазової музики, поліритмія
в) насичення гармонії алітераціями та дисонансами, прагнення до широти та безперервності розвитку музичних фраз, утілення засобами музичної виразності фантастичних та казкових персонажів.
(Правильна відповідь — а))
6. До чийого творчого доробку належить вокальний твір «Вечірня пісня» на слова Володимира Самійленка?
а) Дениса Січинського
б) Кирила Стеценка
в) Сидора Воробкевича.
(Правильна відповідь — б))
7. Продовжувачем чиїх музичних традицій є Левко Ревуцький?
а) Миколи Лисенка
б) Василя Барвінського
в) Семена Гулака-Артемовського.
(Правильна відповідь — а))
Запитання для другої команди:
1. Українські композитори кінця XIX — початку XX століття, шукаючи натхнення для своєї вокальної творчості, зверталися до:
а) культури античності
б) професійної музичної культури Середньовіччя
в) української народної музичної культури.
(Правильна відповідь — в))
2. Для музично-театральної творчості кого з композиторів був притаманний жанр опери:
а) Миколи Лисенка
б) Левка Ревуцького
в) Якова Степового.
(Правильна відповідь — а))
3. У музичній мові якого романсу Кирило Стеценко використав зображальні елементи?
а) «Тихо гойдаються»
б) «Плавай, плавай, лебедонько»
в) «Стояла я і слухала весну».
(Правильна відповідь — а))
4. Епіграфом до вокального циклу «Барвінки» Якова Степового є романс «Досить невільная думка мовчала» на слова Лесі Українки. Як його можна охарактеризувати?
а) як картину природи
б) як заклик до боротьби за нове, краще життя
в) як зізнання в коханні.
(Правильна відповідь — б))
5. У якому вокальному жанрі Микола Леонтович працював найбільше?
а) ораторія
б) хорова обробка
в) опера.
(Правильна відповідь — б))
6. Український композитор Микола Лисенко є:
а) автором кантати «Хустина»
б) дослідником взаємозв’язків української музичної культури з іншими культурами
в) основоположником української національної класичної музики.
(Правильна відповідь — в))
7. У яких жанрах найплідніше працював Ярослав Барнич?
а) оперета та пісня-танго
б) опера та кантата
в) хорова обробка та романс.
(Правильна відповідь — а))
Якщо кожна команда дала по сім правильних відповідей, ведучий пропонує додаткове запитання.
Додаткове запитання. До якого жанру належить опера Анатоля Вахнянина «Купало»?
а) opera-seria
б) opera-buffa
в) grand-opera.
(Правильна відповідь — а))
За кожну правильну відповідь команда отримує призову фішку.
Ведуча: Вітаю обидві команди, ви чудово впоралися з першим завданням! (Б’є в гонг.) Наступний раунд брейн-рингу — це конкурс, який дасть вам змогу продемонструвати не лише свої теоретичні знання, а й виконавські вміння, і називається він «Змагання співців».
«Як підготувати батьків та першокласника до школи»
Змагання співців
Одна з команд виконує вокальний твір, а друга команда має визначити ім’я автора та назву твору. Вокальний твір для першої команди — романс-пісня Петра Сокальського «Утоптала стежечку», для другої команди — дума Кобзаря «Ой кряче ворон» з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
Оцінюючи команди під час виконання завдання, журі має зважати не лише на правильність відповідей, а й на якість вокального виконання. За повну правильну відповідь команда отримує дві призові фішки, за неповну (лише ім’я автора або лише назва) — одну фішку. Якість виконання журі оцінює за декількома параметрами — правильність звукоутворення, злагодженість ансамблю, виразність виконання, — за кожен із яких команди отримують ще по одній фішці.
Ведуча: Вітаю всіх виконавців! Тепер пропоную командам трохи перепочити, адже наступний раунд нашого брейн-рингу — це «Конкурс капітанів». (Б’є в гонг.) За мить ми з’ясуємо, чи здатні вони згадати необхідну інформацію не лише правильно, а й швидко.
Конкурс капітанів
Ведуча ставить капітанам по черзі запитання. Капітани мають швидко дати відповіді. Кожен із капітанів має відповісти на чотири запитання, загалом запитань вісім.
1. Які співаки виконували партію Карася в опері Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»? (Іван Паторжинський, Борис Гмиря.)
2. Філарет Колесса — композитор, до якого підходить таке визначення:
а) учень Василя Барвінського
б) основоположник національного етнографічного музикознавства
в) організатор смичкового квартету Українських січових стрільців.
(Правильна відповідь — б))
3. До творчості яких українських композиторів зверталася у творчих пошуках співачка Соломія Крушельницька? Які саме твори вона виконувала? (Станіслав Людкевич, Віктор Матюк. Соломія Крушельницька виконувала українські народні пісні «Зажурилась бідна дівчинонька» в обробці Станіслава Людкевича, «Родимий краю» в обробці Віктора Матюка тощо.)
4. Із якими творами у вас асоціюється Павло Сениця як автор?
а) із музикою до солоспівів «Нещасна любов», «Капрал Тимко»
б) із серією солоспівів на тексти з «Кобзаря» Тараса Шевченка
в) із оперою «Купало».
(Правильна відповідь — б))
5. У репертуарі яких видатних українських співачок звучали арії Наталки «Місяцю ясний», «Наталка-Полтавка» з опери Миколи Лисенка «Наталка-Полтавка»? (Марія Стеф’юк, Оксана Петрусенко тощо.)
6. Які арії з опер Миколи Лисенка були в репертуарі українського співака Дмитра Гнатюка? (Арія Остапа з опери «Тарас Бульба», арія Миколи з опери «Наталка-Полтавка».)
7. Який музичний твір Віктора Матюка увійшов до «золотого фонду» української вокальної музики? («Веснівка».)
8. Хто з композиторів є автором першої опери в Галичині? (Анатоль Вахнянин.)
За кожну правильну відповідь капітани команди отримують одну призову фішку. Якщо один із капітанів відповідає неправильно, можливість відповісти й отримати призову фішку переходить до капітана іншої команди.
Ведуча: Браво капітанам! Недарма команди обрали саме вас! (Б’є в гонг.) Знову запрошую до гри всіх учасників. Зосередьтеся! У наступному раунді на вас чекає випробування під назвою «Загадковий портрет».
Загадковий портрет
Ведуча ставить перед командами «чорну скриньку», яка містить портрети українських композиторів кінця XIX — початку XX століття:
- Миколи Лисенка
- Кирила Стеценка
- Миколи Леонтовича
- Анатоля Вахнянина
- Ярослава Барнича
- Філарета Колесси.
Капітани по черзі, не дивлячись, тягнуть із «чорної скриньки» портрет, а члени їхніх команд мають назвати композитора.
Ведуча: Вітаю команди із правильно розв’язаними завданнями! (Б’є в гонг.) Переходимо до передостаннього раунду нашої гри — «Музичної вікторини».
Музична вікторина
Ведуча роздає командам по п’ять карток із написаними на них завданнями та варіантами відповідей. Учасники команд прослуховують фрагменти музичних творів та обирають правильну відповідь серед запропонованих на картках. За кожну правильну відповідь команда отримує одну призову фішку.
Перше завдання. Прослухайте та визначте вокальний твір, що належить перу Остапа Нижанківського і асоціюється із мріями та світлими спогадами:
а) «Люблю дивитись»
б) «Чуєш, брате мій»
в) «Огні горять».
Музичний матеріал:
а) вокальний дует «Люблю дивитись» Остапа Нижанківського
б) солоспів «Чуєш, брате мій» Левка Ревуцького
в) романс «Огні горять» Павла Сениці.
(Правильна відповідь — а))
Друге завдання. Прослухайте та визначте, який із цих творів є вокальним надбанням Станіслава Людкевича:
а) «Гуцулка Ксеня»
б) «Ой у полі криниченька»
в) «Черемоше, брате мій».
Музичний матеріал:
а) танго-пісня «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича
б) пісня «Ой у полі криниченька» Філарета Колеси
в) романс «Черемоше, брате мій» Станіслава Людкевича.
(Правильна відповідь — в))
Третє завдання. Прослухайте та визначте, який із цих вокальних творів Ярослава Барнича і нині виконують сучасні виконавці:
а) «Ой плакав я впросонню»
б) «Гуцулка Ксеня»
в) сцена зустрічі Одарки та Степана з першої дії опери «Купало».
Музичний матеріал:
а) солоспів «Ой плакав я впросонню» Віктора Матюка
б) танго-пісня «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича
в) сцена зустрічі Одарки та Степана з першої дії опери «Купало» Анатоля Вахнянина.
(Правильна відповідь — б))
Четверте завдання. Прослухайте та визначте змістове наповнення романсу Остапа Нижанківського «О, не забудь»:
а) романс-оповідь
б) романс-заклик
в) романс-прохання.
Музичний матеріал:
а) вокальний дует «До ластівки» Остапа Нижанківського
б) солоспів «Минули літа молодії» Остапа Нижанківського
в) солоспів «О, не забудь» Остапа Нижанківського.
(Правильна відповідь — в))
П’яте завдання. Прослухайте українську народну пісню «Кругом, женчики, кругом» в обробці Філарета Колесси та виберіть характерні ознаки даного твору:
а) мінорний лад, жвавий темп, кантиленна мелодія, розспіви
б) мінорний лад, повільний темп, інтонації плачу в мелодії
в) мажорний лад, дуже швидкий темп, стрибкоподібна мелодія.
(Правильна відповідь — а))
Ведуча: Вітаю команди, ще один раунд позаду! Наша гра добігає кінця. (Б’є в гонг.) Залишилося лише одне — дізнатися, що приготувала нам «чорна скринька».
Чорна скринька
У чорний ящик кладуть шість смужок із назвами таких творів:
- «Зацвіла в долині червона калина», музика Якова Степового, слова Тараса Шевченка
- «Стоїть явір над водою», українська народна пісня в обробці Семена Гулака-Артемовського
- «Думи мої, думи мої», музика Миколи Лисенка, слова Тараса Шевченка
- «Гуцулка Ксеня», музика і слова Ярослава Барнича
- «В Вифлеємі тайна явилась велика», українська народна колядка в обробці Остапа Нижанківського
- «Ой чого ти, дівчинонько», музика Кирила Стеценка, слова Миколи Михневича.
Один із учасників кожної команди дістає з чорної скриньки смужку з назвою вокального твору, який має заспівати вся команда. Журі оцінює виконання твору за такими параметрами:
- знання тексту
- дотримання правил співу
- художність, виразність виконання
- оригінальність інтерпретації
- артистизм.
Виграє команда, яка найліпше заспіває обрані твори.
ІІІ. Заключна частина програми
1. Підсумок конкурсно-ігрової програми. Журі рахує призові фішки та оголошує команду-переможця.
Ведуча: Наша гра добігла кінця. Я упевнена, що наша зустріч дала всім вам змогу глибше зануритися в захопливий світ української вокальної музики, зацікавитися творчістю українських композиторів кінця XIX — початку XX сторіччя. Тож до нових зустрічей!
2. Обмін враженнями серед учасників і глядачів.
