Картотека рухливих ігор на свіжому повітрі
Обов’язковою умовою ефективного навчання дітей є яскравий показ педагога: чи то емоції, чи то руху, чи то інтонації.
Дорослий має добре володіти своїм голосом і багато співати під час заняття. Жести, мелодику голосу діти легко копіюють і переймають без особливих роз’яснень. Найпотужнішим механізмом набуття будь-яких знань і досвіду в цьому віці є наслідування.
Зараз в освітньому процесі охоче використовують LEGO-цеглинки, зокрема в іграх на розвиток мислення, уваги, уяви, мовлення. Ми застосовуємо LEGO-цеглинки також для розвитку музичних здібностей — слуху та пам’яті.
Голосовий апарат — гортань із голосовими зв’язками — у дітей ще недостатньо розвинені. Зв’язки короткі, звук дуже слабкий, він посилюється резонаторами. Грудний (низький) резонатор розвинений слабше, ніж головний (верхній), тому голос у дітей звучить не дуже потужно, хоча часом і дзвінко. Уникайте форсування звуку, під час якого у дітей розвивається низьке, невластиве їм звучання. Використовуйте пісні зі зручною теситурою, тобто такі, в яких більшість звуків — високі, низькі ж — лише прохідні.
Зручними (примарними) звуками для дітей старшого дошкільного віку здебільшого є звуки в діапазоні від фа першої октави до до другої октави. Саме в цих межах звучання найлегше, найприродніше.
Компоненти вокальної роботи
Звертайте увагу на чистоту інтонування дітей. Фальшивий спів зазвичай підтверджує недостатню координацію між слухом і голосовим апаратом. Цей недолік можна виправити, систематично виконуючи нескладні вокальні вправи — співаючи коротенькі пісеньки з ігровим змістом, побудовані на віршах із чотирьох рядків та певному типі розгортання мелодичної лінії: «гойдалка», «скочування з гірки», «підйом на гірку» тощо.
Наступним компонентом успішної вокальної роботи є інтеграція музики, слова та руху. Для цього пропонуйте дітям під час співу малювати мелодію в повітрі рукою-«музичним пензликом». Це допоможе наочно уявити лінію пісні. Діти співають і одночасно «малюють» напрям музичних звуків: поступовий рух, тупцювання, зупинка, зигзаг, стрибок тощо.
Слідкуйте за правильним диханням дітей: воно впливає на якість співу, формує довершеність мелодичних фраз, що дає змогу отримати більший художній ефект від виконаного музичного твору.
Необхідно також працювати над виробленням у дітей уміння чітко проспівувати слова, слідкувати за логічними, музичними й словесними наголосами. Привчайте дітей до особливостей співочої вимови слова, без надмірного акцентування голосних звуків у переднаголошеному складі.
Як вибрати репертуар
Добираючи репертуар, пам’ятайте про естетичні завдання та про розширення музично-художнього світогляду дитини. Для цього охоплюйте різні жанри та стилі.
Один із важливих критеріїв у доборі співочого репертуару — психофізичні можливості конкретної дитини. Дотримання цих чинників забезпечить нормальний поступовий розвиток голосу, створить міцний фундамент для укріплення голосового апарату, накопичення вокальних навичок та вмінь.
Музичні вподобання дітей формуються в інформаційно-звуковому просторі, який нині заповнений не завжди якісними музичними творами. Сучасний побут практично залишив дітей без спілкування із природою, за допомогою якої століттями виховувалися в людині ліпші якості художника: мрійливість, доброта, милосердя, прагнення до ідеалу. Тож дуже важливо пробуджувати в дитині творчу ініціативу, любов до контакту з природою, живого процесу музикування.
Кожне заняття має відбуватися на емоційному підйомі. Лише «емоційне пробудження розуму», як казав Василь Сухомлинський, дає позитивний результат у роботі з дітьми. А це означає, що живе, творче, активне проведення кожного заняття — обов’язкова умова розвитку і співочих здібностей дітей.
Юлія Герасимова, музичний керівник дошкільного навчального закладу — центр розвитку дитини № 31 «Барвінок», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.
