Процедура атестування вихователів спричиняє у них психологічний дискомфорт. Утім необхідно, аби кожен педагог пройшов атестацію успішно не лише в професійному плані, а й без шкоди для свого здоров’я. На допомогу колегам має прийти практичний психолог.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Ситуація
Вихователь дитячого садка має доволі великий педагогічний стаж, його робота була неодноразово відзначена грамотами міського та обласного управління освіти. Педагог проходив атестацію уже неодноразово, проте щоразу це негативно позначалося на його здоров’ї.
Чергова атестація не стала винятком. Хвилювання щодо процедури атестації, зокрема щодо виступу перед атестаційною комісією, знову призвели до порушення сну і проблем зі шлунком. Окрім цього, у педагога з’явився висип на шкірі. Тому напередодні чергової атестації педагог звернувся до практичного психолога дошкільного закладу з проханням допомогти йому подолати страхи перед атестацію та знизити рівень хвилювання.
Чому педагог, який щодня, так би мовити, виступає перед дітьми та батьками, надмірно хвилюється щодо свого виступу? І як саме практичний психолог може йому допомогти?
Атестація педагогічних працівників
Варіант розв’язання
Стресогенність ситуації атестації відзначають усі педагоги, навіть ті, які мають значні здобутки в педагогічній діяльності.
Педагог звикає навчати і повчати, бути головним, вести за собою, тому становище, коли вчать його, є особливо стресовим. Атестація перевертає звичну для педагога ситуацію «догори дриґом».
Публічна презентація себе як фахівця та своєї роботи є основною частиною процедури атестації. Через описану вище своєрідність професії публічний виступ перед атестаційною комісією інколи стає для педагога непереборною перепоною.
Аби такого не сталося, а публічний виступ відбувся яскраво, підкреслив професіоналізм вихователя, проаналізуйте процес виступу та розставте в ньому ключові акценти. Візьміть до уваги:
- особистісні аспекти мовця
- особливості аудиторії та атестаційної комісії
- регламент виступу.
Особистісні аспекти мовця. Свої напрацювання представляє конкретний педагог — фахівець своєї справи, який має унікальний досвід у взаємодії з дітьми, їхніми батьками та колегами. Зосередьтеся саме на аспекті неповторності.
Утім невиразне мовлення, тремтіння у голосі можуть нівелювати будь-які унікальні й надзвичайні професійні здобутки педагога. Тож серед завдань практичного психолога — сформувати в педагога установку на впевнене, чітке й голосне мовлення під час виступу. Сам виступ має бути інформативним і чітко структурованим.
До особистісних аспектів належить налаштованість педагога на процедуру атестації та членів комісії.
Аудиторія та атестаційна комісія. Найбільшим стресором для будь-якої людини є невизначеність ситуації, її невідомість. Тому поцікавтеся заздалегідь, де буде проходити атестація (велика зала чи невелика кімната), і хто входить до складу атестаційної комісії, зокрема, чи є серед її членів фахівець відповідного профілю.
Розмір аудиторії, у якій проходитиме атестація, впливатиме і на вибір місця, з якого педагог звертатиметься до комісії, а також на силу голосу, з якою йому слід говорити.
Здебільшого місце для доповідача (педагога, який атестується) визначено заздалегідь — поставлено трибуну чи стілець. Однак, якщо воно, його можна і варто змінити:
- вийти з-за трибуни і стати поряд з нею або ж перед нею
- підійти ближче до проекційного екрана, якщо виступ супроводжується презентацією
- розташуватися ближче чи далі від столу, за яким сидить комісія.
Інколи найменші зрушення в усталеній обстановці допомагають людині ввійти в неї і «перевернути» ситуацію на свою користь.
Знання про якісний склад атестаційної комісії також допомагає адекватно вносити зміни у виступ.
Регламент. Зазвичай регламент виступу є чітко визначеним, проте поцікавитися про нього слід заздалегідь і відповідно до цього планувати виступ.
Таке аналізування допоможе вихователю уявити себе, свій виступ, той простір, у якому він виступатиме, та слухачів як своєрідне цілісне явище, а отже, усвідомити і прийняти як звичне і зрозуміле. А це, своєю чергою, знизить тривогу та хвилювання педагога перед відповідальною подією у його професійному житті. Вже під час атестації таке аналізування дасть змогу педагогу вільно орієнтуватися в процесі виступу, корегуючи його зміст, структуру та тривалість відповідно до ситуації.
За матеріалом Тетяни Гурковської,
головного редактора журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»,
психолог-консультант, Київ
