Інколи батьки, дітям яких рекомендовано відвідувати логопедичну групу, відмовляються водити до неї мвоїх малюків. Розвійте ці страхи:
- забезпечте батьків інформацією
- відповідайте на всі їхні запитання
- запропонуйте на практиці відчути, якої користі вони можуть позбавити дітей.
Ознайомтеся з досвідом педагогічного колективу криворізького ДНЗ № 128, де організували дискусію-практикум для батьків у форматі жвавого інтерактивного спілкування.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Поширені батьківські страхи та упередження
Страх перед логопедичною групою у батьків виникає через низький рівень їхньої педагогічної культури, необізнаність щодо розвитку дитини. Серед батьківських страхів зазвичай переважають такі:
- на дитині стоятиме «клеймо» логопедичної групи
- мовлення дитини погіршиться після вступу до логопедичної групи, адже в ній усі діти мають порушення мовлення, тож дитина наслідуватиме їх
- дитина матиме проблеми, пов’язані з адаптацією до нової групи, вихователів
- необхідно буде вести дитину на консультацію з фахівцями психолого-медико-педагогічної комісії (ПМПК)
- заняття в логопедичній групі «слабші» порівняно із заняттями в загальній, а правильно вимовляти звуки дитину зможе навчити і приватний логопед.
Батьківські страхи можуть завадити розвитку дитини, тому педагоги мають їх вчасно виявляти та пропонувати інформаційну допомогу. Так, аби допомогти батькам позбутися необґрунтованих, іноді абсурдних страхів, ми організували спеціальну зустріч у формі дискусії-практикуму. Така форма роботи створила умови для відкритого обговорення проблеми та допомогла віднайти шляхи її розв’язання. Завдяки ігровим вправам, якими насичена дискусія-практикум, батьки поглянули збоку на себе, свої виховні установки та переоцінили їх.
Завдання дискусії-практикуму
Найважливішим завданням дискусії-практикуму було помістити батьків у ситуацію логопедичної групи, дати їм змогу відчути, які переваги матиме дитина, відвідуючи її.
Аби батьки змогли прийняти правильне рішення, ми хотіли заохотити їх прожити самостійно всі ситуації, почути докладні пояснення фахівців.
Під час участі в інтерактивних іграх і виконання корекційних завдань практичного психолога та вчителя-логопеда батьки мали переконатися, що їхнім дітям насправді необхідно відвідувати логопедичну групу. Адже лише в її умовах фахівці (вихователі, учитель-логопед, практичний психолог, музичний керівник) можуть надати дітям кваліфіковану допомогу й організувати освітній процес так, щоб кожна дитина почувалася в ньому успішною, необхідною, не ізольованою від зовнішнього світу, і зрештою отримала можливість потім залюбки навчатися у школі.
Результати зустрічі
Під час дискусії-практикуму не було жодного учасника, який брав би в ній участь неохоче — адже, попри упередження, батьки розуміли, що від їхнього рішення залежить доля дитини, тож прагнули набути якомога більше знань і досвіду. Захід пройшов жваво, захопливо, активно. Наприкінці батькам надали рекомендації щодо спілкування з дитиною. Також за потреби батьки обирали рекомендації щодо ефективної взаємодії з дітьми з різними поведінковими проявами.
Усі учасники переглянули своє рішення і погодилися на відвідування дітьми логопедичної групи.
Запропоновані ігри та вправи є лише прикладом змістовного наповнення такої роботи. Кожен фахівець може дібрати ті ігри, які використовує у своїй роботі, головне — щоб вони мали на меті розв’язання зазначених проблем.
Скачайте
- конспект дискусії практикуму «Що ми знаємо про логопедичну групу»
- рекомендації для батьків
— про корисне спілкування з дітьми
— про ефективну взаємодію з дітьми з різними поведінковими проявами.
За матеріалом Олени Кітриш, практичного психолога,
Тетяни Петрової, учителя-логопеда,
Наталі Бондар, завідувача ДНЗ № 128, Миколаїв,
ж. «Практичний психолог: Дитячий садок»
