Під час мовленнєвої роботи з дошкільниками більшість педагогів стикаються з поширеними проблемами. Часто дітям складно чітко й логічно висловити свою думку, побудувати зв’язну розповідь на основі побаченого чи почутого, переказати казку чи інший літературний твір.
У пригоді педагогам стане ефективна сучасна технологія навчання дітей розповідання за серією сюжетних картин на основі літературних творів. Оволодіти секретами застосування цієї технології вихователям допоможе майстер-клас — один із найкращих інтерактивних методів навчання.
Зазирніть на методичну «кухню», щоб не лише вхопити, як пиріжок на ходу, щось «смачненьке» (готовий конспект, сценарій), а й навчіться тих дрібничок, тонкощів, без яких не набути справжньої педагогічної майстерності. Доцільно обрати для опрацювання під час майстер-класу одну технологію і якомога глибше в неї зануритися.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Структура майстер-класу
Розглянемо докладно кожну з частин майстер-класу:
- вступну
- основну
- заключну.
Вступна частина
Вступна частина майстер-класу містить два етапи:
- мотивацію
- уведення в проблему.
Мотивація вихователів
Для досягнення якісних результатів важливе значення має вмотивованість вихователів, усвідомлення ними смислу діяльності, яка відбудеться. Тому на початку майстер-класу запропонуйте учасникам підготовчі вправи.
Групі незнайомих між собою педагогів такі вправи дадуть змогу познайомитися, зняти скутість, психологічну напруженість, налаштуватися на позитивну міжособистісну взаємодію, утвердитися у своїх намірах.
Не менш важливими є підготовчі вправи й під час проведення майстер-класу у спрацьованому колективі. Їх призначення в такому разі полягає в актуалізації командного духу, створенні та підтримці атмосфери пробудження інтересу, активізації внутрішньої налаштованості учасників, пов’язаної з відходженням від буденних справ і націленістю на оволодіння інноваціями.
Для мотивування педагогів можна використовувати будь-які соціоігрові прийоми. Значна їх кількість описана німецьким психологом Клаусом Фопелем (Klaus W. Vopel), ігромайстрами Миколою Шутем, Євгенієм Шулєшком, В’ячеславом Букатовим і Олександрою Єршовою. Це, зокрема:
— встановлення зорового контакту, контакту плечами, пальцями, колінами;
— об’єднання в команди за вказаною кількістю осіб чи за спільною ознакою:
- по двоє, троє, четверо
- за зростом, довжиною волосся;
- за певним кольором стрічки, резинки, значка, кількістю гудзиків на одязі;
- за частинками листівки, з яких треба зібрати цілу;
- за спільними інтересами тощо;
— перешиковування в шеренгах, зміна місця розташування; імітаційні вправи тощо.
Завдання мають бути достатньо простими, щоб забезпечити учасникам позитивний настрій і відчуття успішності, але водночас — не примітивними. Не менш важливо «не загратися», щоб перейти до основної частини майстер-класу на гребні емоційного підйому, працездатності та інтересу учасників.
Циклограма діяльності вихователя-методиста
Приклади підготовчих вправ
| Ми — команда (для щойно створеної групи педагогів) | Педагог-майстер: Шановні колеги! Перш ніж ми перейдемо до освоєння інноваційної технології, пропоную ближче познайомитися для досягнення кращого результату. Прошу об’єднатися в команди по троє (потім по двоє, по четверо). Так, ви утворили трійки. Але щоб стати командою, необхідно домовитися між собою, обговорити, що саме вас об’єднує в команду, і повідомити про це всім нам. |
| Презентація в колі (для щойно створеної групи педагогів) | Педагог-майстер: Прошу всіх стати кружка. Дізнайтеся у ваших найближчих сусідів, як їх звуть. А тепер зробимо коротеньку презентацію в колі. Кожен назве своє ім’я, потім — імена своїх сусідів праворуч і ліворуч: «Я — Наталка. Це Олена, а це — Марійка». |
| Будуємо вежу (для спрацьованої групи педагогів) | Педагог-майстер: Шановні колеги! Перш ніж ми перейдемо до освоєння інноваційної технології, пропоную налаштуватися на творчу співпрацю і виконати ігрову вправу. Об’єднайтеся в команди за кольором резинок, які вам одягнули на руку на початку майстер-класу. Кожна команда має за одну хвилину обговорення знайти спосіб побудувати вежу з підручних матеріалів. Поміркуйте, із чого можна зробити таку вежу. Можливо, із шарфів, сумок, газет, чашок? Лише після обговорення ви можете реалізувати ваш задум за наступну хвилину. Після завершення будівництва ми всі разом порівняємо та оцінимо результати роботи кожної команди. |
Введення в проблему
Другим обов’язковим етапом підготовчої частини майстер-класу є введення в проблему, запропоновану для опрацювання. Як правило, педагог-майстер на цьому етапі бере ініціативу в свої руки, тобто сам повідомляє про цілі й завдання заходу.
Якщо певною групою учасників цілі й завдання заходу не приймаються, тобто не набувають власного смислу, це негативно вплине на вмотивованість і відповідно — на результативність усього майстер-класу.
Після повідомлення теми майстер-класу доцільно запропонувати учасникам попрацювати з поняттями, які містяться в його назві — «Технологія навчання розповідання за серією сюжетних картин на основі літературних творів». Робота з поняттями передбачає не тлумачення педагогом-майстром їх суті, а спонукання учасників до самостійного розмірковування.
Можна запропонувати таку організацію роботи:
1) попереднє осмислення у малих підгрупах (від 4 до 8 осіб) суті виокремлених термінів:
- технологія навчання
- навчання розповідання
- серія сюжетних картин
- навчання розповідання на основі літературного твору
2) колективне обговорення
3) коментар ведучого.
Педагог-майстер: Для того щоб правильно розставити акценти в нашому майстер-класі, необхідно вдумливо сприйняти й усвідомити тему в єдності її складових. Пропоную об’єднатися в команди (учасники, розташовані по колу, розраховуються на 1–4, а потім збираються в малі підгрупи відповідно до свого порядкового номера). Кожна команда отримає картку із вказаним терміном і запитанням, на яке слід підготувати відповідь. Після короткого обговорення ми всі разом заслухаємо ваші міркування.
Орієнтовні запитання до термінів:
| Технологія навчання | Які три елементи відрізняють одну технологію навчання від іншої (засіб, спосіб використання засобу, певний алгоритм дій)? |
| Навчання розповідання | На розвиток яких характеристик зв’язного висловлювання (інтонаційна виразність, граматична правильність, логічна послідовність, змістовність, плавність, зв’язність) передусім впливає розповідання за серією сюжетних картин? Доведіть свою думку |
| Серія сюжетних картин | У чому переваги серії картин як засобу розвитку зв’язного мовлення порівняно із сюжетною картиною? Назвіть не менше трьох переваг. |
| Навчання розповідання на основі літературного твору | Який смисл у поєднанні двох засобів — зображення та літературного твору? |
Педагог-майстер: Отже, протягом нашого майстер-класу ви матимете змогу усвідомити переваги серії сюжетних картин як засобу розвитку зв’язного монологічного мовлення, засвоїти чіткий алгоритм дій у процесі керування розповіданням; відкриєте смислоутворювальну функцію літературного твору в роботі за серією сюжетних картин.
Не поспішайте переходити до наступного запитання, доки не висловлені всі думки стосовно попереднього.
Основна частина
Основна частина має кілька етапів:
- ознайомлення з теоретичними основами технології
- практичне опанування способів подання картин
- оволодіння вихователями послідовними кроками реалізації методики розповідання за серією сюжетних картин на основі літературного твору.
Скористайтеся одним із методів взаємонавчання. Для цього за допомогою соціоігрових прийомів об’єднайте учасників у підгрупи (від 4 до 8 осіб) і запропонуйте кожній підгрупі самостійно протягом 5–7 хв. попрацювати з текстом методичних рекомендацій (текстові фрагменти можна дібрати з методичного посібника, що додається до комплекту серій картин), вибрати та записати 3–4 ключові думки, підготуватися до їх озвучування. Потім відбувається перерозподіл учасників у нові підгрупи. До складу кожної нової підгрупи обов’язково мають увійти хоча б по одному представнику з кожної попередньої підгрупи, які ознайомлюють інших з отриманою інформацією. Короткий виклад основних теоретичних позицій варто роздрукувати й розмістити в кімнаті, де відбувається майстер-клас.
Наступний етап основної частини майстер-класу доцільно присвятити оволодінню вихователями послідовними кроками реалізації методики розповідання за серією сюжетних картин на основі літературного твору.
Таких кроків три:
- підготовка до усвідомлення ідеї твору;
- робота з картинами;
- закріплення та привласнення набутих знань.
Підготуйте дітей до усвідомлення ідеї твору, яка має відкритися в процесі роботи з картинами. Тут необхідно поміркувати над способами, як це зробити найліпше. Під час роботи з картинами педагогу важливо вміти правильно ставити дітям запитання за їх змістом. Адже не кожне запитання, на жаль, розкриває суть висловлювання. До того ж завданням є не просто описати картини, а підвести дітей через їх сприймання до формулювання життєвого правила, що витікає з ключової ідеї твору. Важливо знати також прийоми керівництва розповіданням, тобто такі дії педагога, які вчасно скорегують і підтримають мовленнєві дії дітей у ситуації поступового нарощування обсягу розповіді (опис однієї картини, потім двох, трьох і т. д.). Насамкінець варто допомогти дітям закріпити набуті знання. Для цього слід створити умови для їх практичного застосування, організовуючи різні види дитячої діяльності, такі як художня праця, гра, театралізація тощо.
Для реалізації завдань цього етапу основної частини майстер-класу залежно від рівня підготовленості учасників (професійний досвід, освіта, швидкість і якість сприймання навчальної інформації) можна діяти двома способами:
- перший — робота з методичним посібником, у якому вже є готові рекомендації щодо всіх вищеназваних кроків заняття
- другий — самостійна пошукова робота в групах, що передує роботі з посібником і має на меті розроблення методичної партитури того чи того кроку заняття; після цього відбувається зіставлення власних напрацювань з готовими рекомендаціями, обговорення доцільності пропозицій.
У першому випадку пропонуємо, скориставшись будь-яким із соціоігрових прийомів, об’єднати учасників у три підгрупи, кожна з яких опрацьовує свій крок-фрагмент заняття:
- зачитує рекомендації з посібника
- осмислює, чому саме так запропоновано реалізувати завдання
- програє свій фрагмент через імітаційні дії
- висловлює пропозиції щодо внесення власних доповнень, змін до рекомендацій, поданих у посібнику.
Після опрацювання в підгрупах відбувається загальногрупова презентація з оцінками та коментарем ведучого й учасників.
Спонукайте вихователів формулювати запитання так, щоб відповідь не лежала на поверхні, а потребувала пошукової діяльності, осмислення причинно-наслідкових зв’язків, розгорнутої думки, не була однослівною. Пропонуйте вихователям перевіряти якість запитань на собі.
Не поспішайте переходити до наступного фрагмента. Ретельно відпрацьовуйте кожен фрагмент заняття. Оцінну функцію не перебирайте лише на себе, делегуйте її також учасникам.
Корисні статті
Заключна частина
Останню, заключну частину майстер-класу можна присвятити коментованому перегляду запису заняття з упровадження відповідної технології або імітаційним вправам з освоєння окремих її елементів. Зверніть увагу учасників на такі нюанси:
- ключова ідея (хоч у дорослих і дітей різні інтереси і можливості, всі вони однаково потребують любові та турботи) проходить крізь все заняття. Наскільки доцільними були способи, використані в попередній і основній частинах заняття
- доцільність обрання такого способу розповідання, як командна розповідь, з урахуванням забезпечення рівня мовленнєвої активності дітей на занятті, підтримки інтересу слухачів, формування базових якостей особистості
- особливості застосування вихователем прийому спільного (спряженого) мовлення, його роль у забезпеченні плавності та інших характеристик розповіді
- наскільки повноцінно використовує вихователь роботу з картинами для збагачення та активізації словника дітей
- як запитання вихователя стимулюють розумову діяльність дітей.
Якщо немає можливості здійснити перегляд проведеного заняття, варто залучити учасників до імітаційних вправ. Спочатку для свідомого відтворення запропонованих у посібнику фрагментів заняття, а потім — для групового аналізу імітованих дій.
І насамкінець проведіть рефлексивне коло, у ході якого кожен з учасників майстер-класу зможе поділитися своїми враженнями, надбаннями і досягненнями за результатами участі в ньому. Доречними можуть бути такі стимульні формули, як-от:
- «Раніше я .., а тепер …»
- «Це був важливий для мене урок, тому що я …».
Зроблені протягом майстер-класу записи, розміщені в груповому приміщенні, скопіюйте і роздайте учасникам як корисні методичні пропозиції. А спільна фотографія напам’ять допоможе зберегти приємні враження.
За матеріалом Наталі ГАВРИШ,
професора кафедри дошкільної та початкової освіти
Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка,
головного наукового співробітника лабораторії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, д-р пед. наук
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»
