Частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240) передбачено, що для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 № 12 (далі — Порядок № 12).
Якщо особа працює на умовах трудового договору та є застрахованою особою згідно із Законом № 2240, то відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі — установа), яке є основним місцем роботи такої застрахованої особи), видає путівку до санаторію в період відпустки (п. 4.2 Порядку № 12).
З огляду на те що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, у випадку, коли заїзд по путівці, наданій працівникові, припадає на вихідний день (субота, неділя або інший день згідно з графіком роботи), відпустка такого працівника повинна починатися з цього ж дня.
Зауважимо, що пунктом 4.2 Порядку № 12 конкретно не визначено вид відпустки, тому комісія із соціального страхування може приймати рішення про виділення путівки на санаторно-курортне лікування не лише у період щорічної відпустки, а й відпустки, яка обумовлена колективним або трудовим договором і не суперечить Закону про відпустки.
Отже, якщо перший день путівки припадає на вихідний день згідно з графіком роботи установи або працівника, то перший день відпустки повинен збігатися з першим днем заїзду до санаторію. А якщо ні, то згідно з пунктом 6.2 Порядку № 12 сума витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальник.