Як поінформувати працівника про умови трудового договору
Міністерство освіти та науки України оприлюднило роз’яснення щодо права на щорічну основну відпустку працівників, які під час дії воєнного стану тривалий час знаходяться на простої, та нарахування відпускних.
Детальніше ознайомитися з текстом роз’яснень можна у прикріпленому документі.
Як зазначають у Міносвіти, відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Оплата часу простою визначена у статті 113 КЗпП, якою передбачено при оплаті часу простою не з вини працівника збереження середнього заробітку або оплата з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Під час простою працівники закладів фактично не працюють, але за ними згідно із законодавством зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, отож, періоди простою працівників зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки»).
Таким чином обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводять, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Окрім того, під час нарахування середньої заробітної плати враховують усі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Для такого обчислення потрібно поділити сумарний заробіток за останній 12 місяців або за фактично відпрацьований (розрахунковий) період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Святкові й неробочі дні не враховують (зараз у зв’язку із воєнним станом їх немає), отриманий результат множать на число календарних днів відпустки.
Для того, щоб порахувати оплату за час відпустки працівникам, які знаходилися тривалий час у простої, необхідно користуватися нормами абзаців шостого і сьомого пункту 2 Порядку.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Отже, період простою не враховується в розрахунковий період (останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки).
Якщо працівники були на простої менше ніж рік (наприклад, 8 місяців), тоді розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток буде фактично відпрацьований за ці 12 місяців період — 4 місяці.
Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформитиУ разі відсутності в працівника розрахункового періоду (тобто працівник був на простої 12 і більше місяців), то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього — п’ятого пункту 4 цього Порядку:
«Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду».
Тобто для працівників, які були на простої 12 і більше місяців, у яких відсутній розрахунковий період, для розрахунку беруть місячний заробіток у розмірі посадового окладу (ставки) працівника або в розмірі мінімальної заробітної плати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
Зауважимо, що виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки є гарантованою виплатою педагогічним та науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» (але лише за основним місцем роботи).
Зокрема, у відомстві нагадали, що скоротити тривалість щорічної відпустки для педпрацівників до 24 днів — це право, а не обов’язок роботодавця в період воєнного стану.
Також під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Невикористані дні мають бути надані (компенсовані) після закінчення воєнного стану. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація.
Окрім того, згідно зі статтею 10 Закону України «Про відпустки» керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та інших працівників, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул. Щодо цього у міністерстві вважають недоцільним обмежувати тривалість щорічної відпустки педагогічних та науково-педагогічних працівників, оскільки це потребуватиме необхідності збільшення річного фонду заробітної плати на більше ніж місячний обсяг для виплати компенсації.
