НУШ зробить мистецтво основним предметом: головне про реформу мистецької освіти

29 березня 2025 року в Київській академії медіамистецтв відбулася експертна зустріч, присвячена майбутньому мистецької освіти в українських школах. Головна тема заходу — як зробити мистецтво не другорядною дисципліною, а ключовим елементом формування української ідентичності.

Посадова інструкція вчителя: оновлена

Захід організувало Міністерство освіти і науки України спільно з ГО «Музей сучасного мистецтва» в межах політики «Освіта для життя», що підтримує реформу Нової української школи.

Із 2025 року зміст мистецької освіти зазнає суттєвих оновлень. Вона буде апробована разом із природничою та технологічною галузями, що дозволить подолати стереотипи про «другорядність» мистецтва. Нова концепція передбачає:

• Неперервність навчання — від 1 до 12 класу.
• Міждисциплінарний підхід — інтеграцію мистецтва з іншими предметами.
• Оновлення освітніх просторів і матеріалів.
• Підготовку педагогів до нових методик викладання.

На зустрічі експерти продемонстрували, як аналіз мистецьких творів може допомогти глибше вивчати інші дисципліни. Наприклад:

• Історію — через роботи Франсіско Гої.
• Біологію та науку — через декоративні мотиви Густава Клімта.
• Географію та клімат — на прикладі пейзажів Вільяма Тернера.
• Математику та пропорції — у творах Альбрехта Дюрера.
• Фізику та оптику — через світлові ефекти в живописі.

Інтерактивне навчання: беріть і робіть

• Організація взаємодії учнів у мікрогрупах
• Інтерактивні методи навчання на уроках історії та громадянської освіти
• Групова взаємодія на уроці: засідання МО вчителів початкових класів з елементами тренінгу

Окрему увагу приділили ролі мистецтва у формуванні української ідентичності. Запропоновано нові підходи до вивчення локальної історії через мистецькі артефакти. Як приклад — селище Сатанів на Хмельниччині, де культурна спадщина може стати основою для дослідження національної історії та міжетнічних відносин.

Учителі з прифронтових регіонів поділилися досвідом використання мистецтва для психологічної підтримки дітей. Освітяни наголосили, що творчі проєкти допомагають учням виразити емоції, адаптуватися до змін та зміцнити соціальні зв’язки.

Обговорювалися й проблеми:

🔸 Матеріальне забезпечення — потреба в оновленні бази для занять мистецтвом.

🔸 Дистанційне навчання — понад 400 тисяч дітей в Україні та ще 300 тисяч за кордоном навчаються онлайн. Як ефективно викладати мистецтво в такому форматі — одне з ключових питань.

🔸 Сучасні освітні технології — необхідність впровадження цифрових інструментів для навчання мистецтва.

За підсумками зустрічі напрацьовано низку пропозицій:

• Створення мобільних творчих майстерень для шкіл.
• Розширення співпраці між школами та культурними інституціями.
• Розробка цифрових ресурсів для мистецької освіти.
• Інтеграція питань авторського права та цифрового мистецтва в шкільні програми.
• Перехід до моделі «учитель як фасилітатор» — акцент на взаємодії, а не лише передачі знань.

28 березня уряд затвердив стратегію розвитку культури, де одним із ключових напрямів визначено «зміцнення людського капіталу через культурні практики». Це підкреслює важливість синергії освіти та культури для розвитку країни.

Навесні буде представлено концепцію оновленої мистецької освіти, а вже восени її пілотне впровадження розпочнеться в 5 класах українських шкіл.

За матеріалами МОН