Як оцінювати учнів 5—9 класів: нові рекомендації

Автор
головний редактор порталу «Педрада» Цифрового видавництва «Експертус», кандидат педагогічних наук, Київ
Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів затверджено МОН. Уточнимо функції, види, рівні, критерії та правила оцінювання учнів
    🎁 Тримайте подарунок від редакції Вищої школи освітнього менеджменту:
Настільні друковані ігри для дітей
Чекліст «Характеристики ефективного оцінювання»

Скачати


У серпні 2024 року МОН опублікувало рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. 

Рекомендації щодо оцінювання стосуються учнів 5–9 класів. У рекомендаціях визначено, що результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Функції оцінювання

Основні функції оцінювання:

  • формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
  • констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
  • діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
  • коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
  • орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
  • мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
  • розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
  • прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
  • виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

Види оцінювання

Види оцінювання результатів навчання учнів — формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація. Формувальне оцінювання — основний вид оцінювання в НУШ. Воно спрямоване на те, щоб:

  • відстежувати динаміку навчального поступу учнів;
  • визначати їхні навчальні (освітні) потреби;
  • скеровувати освітній процес на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. 

Види оцінювання: варіанти

У практиці роботи педагоги класифікують види оцінювання за різними критеріями:

  • види оцінювання за використанням різноманітних методів оцінювання
  • види оцінювання компетентностей учнів;  
  • види оцінювання за визначеними до уроку чи теми критеріями;
  • види оцінювання учнів початкових класів;
  • види оцінювання для дітей з особливими освітніми потребами.

Види оцінювання — це не лише інструмент для відстеження поступу учнів у навчанні. Оцінювання має бути не лише інструментом контролю, але й засобом мотивації та підтримки учнів у їхньому навчальному розвитку. на це мають бути спрямовані усі види оцінювання, які застосовує вчитель.

Рівні оцінювання

У документі визначено:

  • загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
  • критерії оцінювання за освітніми галузями.

Критерії оцінювання мають чотири рівні: початковий, середній, достатній і високий. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

У рекомендаціях надано опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, щоб воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.

Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням:

  • структури компетентності: знання, уміння, цінності, ставлення;
  • наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Заклад освіти має право оцінювати навчальні досягнення учнів за власною шкалою оцінювання. У такому разі педагогічна рада має затвердити розроблені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.  

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

Компетентнісний підхід: три рівні оцінювання

У нових стандартах у центрі — обов'язкові результати навчання учнівства, які реалізовуємо через компетентнісний підхід.

Такі вимоги представлено через результати на трьох рівнях:

  • групи результатів (через які реалізується компетентнісний потенціал галузі);
  • загальні результати, які є спільними для всіх трьох рівнів загальної середньої освіти (вони ж визначають навчальний поступ за циклами: 5‒6 і 7‒9 класи);
  • орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Правила оцінювання учнів

Під час організації оцінювання результатів навчання учнів рекомендовано:

  • визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
  • формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі. Основа для формулювання   навчальних цілей — обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами;
  • ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання;
  • надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період.

Як зробити зворотний зв’язок ефективним:

  • формулювати зрозуміло, чітко, доброзичливо і своєчасно;
  • не протиставляти учнів / учениць одне одному;
  • акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
  • обговорювати труднощі в навчанні з учнями / ученицями індивідуально;
  • надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності;
  • створювати умови для формування в учнів здатності аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
  • залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання навчальної діяльності, а також до спільного з учителем визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
  • коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
Настільні друковані ігри для дітей


зміст

Педрада. Телеграм. Новини

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді