Якою повинна бути старша школа в українських закладах освіти?

Профільна, сучасна та автономна: якою може й має бути старша школа в Україні

Зміни в системі старшої школи в Україні

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

У 2027 році має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи НУШ. Після 9 класу учень чи учениця вступатиме в академічний ліцей, обираючи профіль і предмети, та поглиблено готуватиметься до здобуття фаху. Інший шлях — заклад професійної освіти або коледж.

Для цього кожна область країни до вересня 2024 має сформувати проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначити та відокремити ліцеї (10-12 класи) від початкових шкіл (1-4 класи) і гімназій (5-9 класи). Водночас можна формувати мережі шкіл і раніше.

Відповідно до проєкту стандарту профільної середньої освіти, то вона буде такою:

  • Трирічною. Адже майже в усіх розвинених країнах загалом та в усіх європейських зокрема, освіта — 12- або 13-річна.
  • Відокремленою. Річ у тім, що приблизно 35 % випускників 9 класів в Україні обирають професійну освіту. Однак у більшості країн Європи метою є випускати більш ніж 50 % з професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
  • Давати вибір у тому, що вивчати. Це головна мета профільної середньої освіти — зробити навчання максимально корисним для кожного учня та учениці. А це можливо зробити, давши їм можливість обирати, що вивчати.
  • Із багатьма учнями на паралелі. За словами заступника міністра освіти Андрія Сташківа, тільки за умови, що ліцей буде великим, він зможе пропонувати учням різні профілі та різноманіття додаткових курсів. Цей вибір неможливо реалізувати, якщо в ліцеї є по одному класу на паралелі з 30 учнями.
  • Оснащеною. Обладнання для старшої школи дороге, адже йдеться про лабораторії фізики, хімії, робототехніки тощо.
  • Конкурентоздатною. Коли старша школа буде відокремленою, почнеться природна конкуренція між закладами освіти цього рівня.
  • Із фаховими сучасними педагогами. Потрібно посилити профільну середню освіту найкращими кадрами, щоб якість освіти була найвищою.

До вересня 2024 року кожна область має затвердити проєктну мережу закладів освіти. Але до того уряд та Верховна Рада мають визначитись із критеріями створення мережі. Тобто визначити, хто може бути засновником закладу старшої профільної освіти: спроможна громада, область або і громада, й область. А також — якою має бути мінімальна кількість дітей в академічних ліцеях та які мають бути підходи до профілів.

Треба зрозуміти, де розташовуватимуться академічні і професійні ліцеї, щоб забезпечити доступність, чи треба укрупнювати заклади освіти, а де варто зробити ремонти в гуртожитках, скільки шкільних автобусів для довезення не вистачає тощо.

«МОН працює з дев’ятьма пілотними областями, допомагаємо їм із цим процесом, щоб зрозуміти, які мають бути критерії щодо кількості учнів, розміру шкіл для різних функціональних типів територій, якою має бути територія підвезення, як їх наносити на мапу, які додаткові інструменти для вибору і спілкування з громадами ми можемо надати. Сподіваюся, до початку літа в нас буде чітке розуміння, де ті чи інші школи будуть функціонувати в половині країни», — зауважив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

За матеріалами УП.Життя

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Як завучу організувати соціальний простір початківця

Наставництво — це форма роботи, за якої досвідченого працівника «прикріплюють» до початківця для того, щоб останній мав змогу працювати в тандемі, професійно зростати, розвиватися. Як налагодити взаємодію — у статті
1620

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді