Підпишіться на канал 
Демотивованість учня: ознаки та рекомендації
В українських шкільних підручниках і посібниках варто збільшити практичну складову, тобто кількість завдань, які будуть пов’язані з реальним життям і знадобляться дітям і підліткам у майбутньому. Натомість розвантажити програму можна, прибравши деякі теми, які не визначають майбутній поступ дитини.
Такі аспекти зазначила очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
У 2022 році Україна вдруге стала учасницею міжнародного дослідження якості освіти PISA. Відповідно до результатів тестування, 41% українських 15-річних підлітків не мають базового рівня читацької грамотності, а 42% — не досягли базового рівня грамотності з математики.
За словами керівниці УЦОЯО, для покращення цих показників, необхідно змінити підхід до створення підручників і посібників, адже наразі там або взагалі немає завдань прикладного змісту або їх недостатньо.
Нині багато українських учителів уже застосовують проблемно-пошукові методи під час навчання учнів і учениць. Відповідно до такого формату, діти не просто вчать матеріал, а самостійно шукають відповіді на питання, які стосуються тексту чи завдання, а потім в класі відбувається узагальнення й обговорення.
Експерт підготувала приклади наказів про щорічну відпустку — індивідуального та зведеного.
«Ще краще, аби цей матеріал школярі могли відтворити в житті, провести якийсь експеримент, процес, щось, де це можна застосувати», — зауважила очільниця Центру.
Проте, зважаючи на пандемію Covid-19 і повномасштабну війну в Україні, не в усіх предметах є можливість приділяти цьому багато часу. Тому виникає ситуація, коли за маленьку кількість годин учням необхідно вивчити великі обсяги навчального матеріалу й тоді, звісно, «на ці проблемні пошуки просто може не вистачати часу».
«Одна з порад або міжнародних рекомендацій — це розвантаження змісту шляхом того, що ми просто заберемо з освітньої програми деякі теми, які не визначають майбутній поступ дитини», — акцентувала Тетяна Вакуленко.
На її думку, завдяки цьому школярі «знатимуть менше в широкому аспекті, але краще розумітимуть те, що вивчається».
Подібну стратегію мають багато закладів освіти за кордоном, зокрема в Європі. батьки українських підлітків і дітей, які зараз перебувають за кордоном, часто наголошують на значно глибшій освітній програмі в Україні, вважаючи це перевагою.
«Ми, дійсно, значно ширше, значно більше тем встигаємо вивчити за шкільний курс. Але чи гарантуємо ми засвоєння цих тем, чи ми формально гарантуємо те, що ми ці теми пройшли», — наголосила керівниця УЦОЯО.
За інформацією Укрінформ
