Мальопис за методикою: Хто відповідальний за підготовку свята?
Міністерство освіти та науки України спільно з ДНУ «Інститут освітньої аналітики» оприлюднили результати дослідження щодо стану реалізації НУШ в пілотних закладах освіти.
Дослідження питання проводилося в сім етапів протягом 2017–2021 років, останній етап було реалізовано в травні 2021 року.
Одним із способів збору інформації було опитування вчителів пілотних класів.
Передусім учителі оцінювали набуття учнями ключових компетентностей, закріплених у Державному стандарті початкової освіти.
84% респондентів зазначили, що під час пілотування найбільше уваги приділялося формуванню мовної компетентності (володіння державною мовою). У фокусі також лишалися математична (80%), культурна (81%) компетентності та навчання протягом життя (80%).
Відповідно до результатів, три з чотирьох виділених компетентностей пов’язані з викладанням конкретних предметів (українська мова, мистецтво та математика), що, на думку дослідників, свідчить про недостатню увагу до цілісної інтеграції компетентностей у загальний освітній процес і натомість збереження тенденції до попредметного викладання.
Окрім того, вчителі також акцентували на тому, що певні компетентності, зазначені в Держстандарті, лишалися поза увагою освітян або їм не було приділено достатньої уваги.
Таким чином, було виділено «антилідерів», серед яких:
- формування підприємливості та фінансової грамотності (відзначали 57% респондентів),
- здатність спілкуватися рідною (якщо це не українська) та іноземними мовами,
- інформаційно-комунікаційна компетентність (попри те, що в умовах дистанційного та змішаного навчання її формування мало би бути у фокусі навчання).
45 годин підвищення кваліфікації! Навчання відбувається дистанційно у зручний для вас час. З нас — інфографіка, таблиці, презентації, чек-лісти та лекції від професіоналів. З вас — бажання вчитися та підвищувати кваліфікацію!
Найбільший позитивний вплив на освітній процес вчителі пілотних класів убачають у запровадженні дослідницьких методів навчання (97% опитаних), інтегрованого та проєктного підходів, пошукових завдань (93%), навчальних ігор (89%). А 91% учителів пілотних класів вважають корисним розв’язування завдань, що пов’язані з повсякденним життям.
Однак, ухвалення учнями самостійних рішень щодо вибору книжок для читання, завдань до виконання, можливість самостійно пересуватися навчальним середовищем під час уроків педагоги вважають не надто вдалим рішенням, адже це послаблює дисципліну в класі та може спричинити зниження вчительського контролю та робочого налаштування класу.
Моніторинг показав, що менше половини респондентів (47%) позитивно оцінили скасування бального оцінювання в початковій школі. Решта вважають, що традиційне бальне оцінювання більш зрозуміле всім учасникам освітнього процесу, мотивує до навчання та привертає увагу батьків до освітнього процесу їхніх дітей.
Натомість про переваги рівневого оцінювання зазначили 52% учителів. Хоча й наголосили на недоліках нинішньої системи, серед яких недосконалість загалом, незрозумілість деяких формулювань та завелика кількість індексів у свідоцтві досягнень. Частина опитаних учителів вважають, що з 3 класу варто починати бальне оцінювання, аби зберегти мотивацію учнів до навчання.
Понад 80% педагогів вважають позитивним та корисним формувальне оцінювання, оскільки це допомагає учням виявляти сильні сторони, акцентувати на тому, над чим ще треба попрацювати, формує комунікативні навички, вміння аргументувати, висловлювати думку, дискутувати, вчить відповідальності й академічній доброчесності.
Окрім того, учителі відмітили, що важливими моментами формувального оцінювання є самооцінювання (85%), оцінювання учнями одне одного (84%) та спільної з учнями розробки критеріїв оцінювання (69%).
