Підпишіться на Telegram-канал 
Стратегії успішної комунікації керівника
Масштаби втрат у навчанні українських учнів можуть бути неймовірними через те, що четвертий рік поспіль школи не можуть забезпечувати нормальний перебіг освітнього процесу.
Про відповідні висновки зазначається в дослідженні Українського центру оцінювання якості освіти щодо проблематики освітніх втрат України.
Експерти УЦОЯО наголошують на важливості розуміння управлінцями освітньої галузі та загалом усіма громадянами сутності проблеми та її потенційні наслідки, адже спільна мова та консенсус у розумінні проблеми створить підґрунтя для конструктивного діалогу і вироблення стратегій її подолання.
Зокрема, дослідники зауважують, що з 2020 року й до сьогодні освітня система України постраждала значно серйозніше, ніж освітні системи більшості інших країн.
Проте наразі складно оцінити наслідки такого тривалого порушення освітнього процесу в Україні. З одного боку через те, що свого часу не було накопичено достатньо об’єктивних «доковідних» даних про якість вітчизняної освіти, а з іншого, — через неможливість проведення повноцінних освітніх вимірювань в умовах повномасштабної війни.
Автори дослідження акцентують, що попри факт відсутності належних обсягів даних щодо якості освіти є всі підстави припускати, що проблема навчальних втрат і навчальних розривів в нашій країні є украй гострою й потребує якнайшвидшого напрацювання комплексу дій, спрямованих на її розв’язання.
Так, станом на січень 2023 року з-поміж 12 926 закладів загальної середньої освіти лише в 3 955 діти навчалися очно, а в інших або дистанційно, або за змішаною формою.
Війна в Україні значно ускладнила доступ учнів до освіти та сильно впливає на її якість.
Серед виділених проблем, що вплинули на результати навчання в умовах війни:
- проживання на тимчасово окупованих територіях,
- проживання в зоні активних бойових дій,
- зміна місця проживання,
- руйнування закладів освіти,
- повітряні тривоги,
- відімкнення електроенергії.
Окрім того, дослідники зазначають, що війна, пережита в дитинстві, має негативний вплив на психічне та фізичне здоров’я вже дорослих людей, а також позначається на їхньому заробітку.
«Масштаби втрат у навчанні українського учнівства можуть бути неймовірними, адже вже четвертий рік поспіль (починаючи з 2020 року й до сьогодні) заклади загальної середньої освіти не мають змогу забезпечувати нормальний перебіг освітнього процесу — спочатку через пандемію COVID-19, а потім через повномасштабну військову агресію росії проти нашої держави. Гальмування розвитку негативних тенденцій у загальній середній освіті і, урешті, подолання навчальних втрат має стати пріоритетом для стейкхолдерів різного рівня», — повідомляється в результатах дослідження.
Зокрема, експерти пропонують наступні потенційні шляхи подолання освітніх втрат учнів: другорічництво, навчання під час канікул, репетиторство за державний кошт, створення інтеграційних класів, перегляд та адаптація освітніх програм, розроблення додаткового контенту з ключових навчальних тем, розроблення додаткового якісного освітнього контенту, методична підготовка вчителів до роботи з учнями, які мають навчальні втрати тощо.
На думку дослідників, реалізація цих заходів має ґрунтуватися на узгодженій концепції, де будуть визначені ролі різних суб’єктів — від локального до загальнонаціонального рівня.
«Однак першочерговим завданням, яке має передувати впровадженню будь-яких заходів, є проведення якісної діагностики успішності учнівства на різних рівнях освіти з усіх ключових навчальних предметів / інтегрованих курсів. Це дасть змогу поставити точний «діагноз» українській шкільній освіті та виявити ті прогалини, які потребують нагального заповнення. При цьому важливо впровадити не точкові вимірювання учнівської успішності, а справді дієву систему освітніх вимірювань, спроможну давати уявлення щодо глибини навчальних втрат учнівства», — наголошують автори дослідження.
