Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте Суть роботи психологів загалом і фахівців психологічної служби школи зокрема точно відображають слова Ґолдена Колфілда, головного героя роману Джерома Селінджера «Ловець у житі». Бо ж діти й справді граються, гасають і не дивляться, куди біжать. Так було і мільйон років тому, і в час написання «Ловця у житі», так — зараз, і буде завжди. Змінюється лише прірва, від якої їх треба рятувати. А точніше, не змінюється, а «обростає» — ярами, проваллями і чорториями.
Тож від скількох небезпек сьогодні рятуємо дітей?
Раніше хвилювалися, аби дитина безпечно перейшла дорогу, а сьогодні ще й за те, аби не каталася верхи на міській електричці. Ще з двадцять років тому непокоїлися про нових вуличних друзів і походеньки «на гаражах», а сьогодні їхні «гаражі» — це спільні чати соціальних мереж.
Звісно, страх за свої дітей — інстинктивний, а тому природний. Та все ж він є деструктивним почуттям, що блокує думку. Хочемо щастя для дітей, бачимо їх у майбутньому — навчаймо:
- правильно переходити дорогу
- відрізняти добро від зла
- критично підходити до чужих прохань
- чітко розмежовувати: це мені потрібне, а це — за жодних обставин.
А ще — чітко й голосно казати собі та іншим «НІ!». Педагоги працюють і для того, щоб виконати такі надзавдання.
На допомогу вам — журнал «Заступник директора школи». Червневе число присвячене роботі психологічної служби та її взаємодії із заступником директора. На шпальтах журналу ви ознайомитеся з:
- досвідом роботи з практичними психологами-початківцями
- прикладами оформлення документів працівників психологічної служби
- розробкою семінару «Як уберегти підлітка від суїциду»
- правилами взаємодії з агресивним лідером класу
- медіацією як прийомом безболісного розв’язання конфлікту з батьками
- особливостями розвитку молодших учнів.
А ще у журналі — пам’ятки, тест і чимало іншої корисної і цікавої інформації.
Упевнена, що педагогічне кредо багатьох педагогів, а не лише фахівців психологічної служби школи, так чи так відображає суть слів, які я винесла в епіграф. Тож бажаю успіхів на педагогічному полі, а ще — щоб ваші діти ніколи не підбігали близько до прірви.
Нехай щастить!
З повагою
головний редактор
Ірина Лахнеко
