Останнім часом від батьків все частіше доводиться чути, що фізкультура в школі не потрібна, краще займатися в спортивній секції. Натомість фахівці стверджують, що такий підхід нівелює роль фізкультури в школі.
У сучасних школах картина така: довідки, що звільняють від фізкультури, має чи не половина учнів. І всім відомо, що зараз діти дуже хворобливі. Але це вже питання до батьків: хто їх такими зробив? Чому багато батьків замислюються про здоров'я дітей, коли вже стає занадто пізно? Чому ми не проводимо з ними час на свіжому повітрі, не вчимо плавати і грати у бадмінтон, а мовчазно погоджуємося з тим, що вони з самого дитинства добу безперервно проводять перед телевізором і комп'ютером?
Разом із тим, багато хто розуміє, що ті принципи, на яких базується шкільна фізкультура, непогано було б переглянути.
«Фізкультура взагалі не повинна оцінюватися, і, по-моєму, це очевидно!», — вважає Наталя, мама двох доньок 16 і 13 років. „Мої дочки абсолютно різні. Старша — флегматична, повільна і зовсім не спортивна, для неї присісти 15 разів — уже подвиг. Молодша — навпаки: і бігає швидше за всіх у класі, і стрибає як коник, і віджимається без особливих зусиль 15-20 разів. І дивлячись на них, я розумію, що це несправедливо: молодша абсолютно не напружуючись легко отримує свої „12“ просто в силу спортивної статури, в той час як старша ціною неймовірних зусиль ледь-ледь витягує оцінку на „7“! Все ж тут при оцінюванні потрібно враховувати і фізичний стан дитини, і його старання, і роботу над собою, і навіть мінімальний прогрес!“, — зазначила Наталя.
У тому, що „треба щось робити“, сьогодні переконані не тільки батьки, а й вчителі, медики, чиновники. Нормативи постійно знижуються, при цьому вже з нового навчального року в початковій і старшій школі буде не два, а три уроки фізкультури на тиждень, і це — не межа. На початку нинішнього навчального року міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник заявив, що завдання міністерства — „зробити так, щоб у відповідності з нашим новим освітнім стандартом кожен день від першого до одинадцятого класу у нас обов'язково був щоденний урок фізичної культури“.
Прихильники збільшення кількості годин на „фізри“ кажуть про те, що два уроки в тиждень — це різке й раптове навантаження на організм, яке ніякої користі не приносить. Для того, аби дитяче здоров'я зміцнювалося, навантаження повинні бути регулярними.
Противники стверджують, що для впровадження нововведень в більшості навчальних закладів просто немає бази. Вже сьогодні в багатьох школах одночасно переодягаються в крихітних роздягальнях і займаються в одному спортзалі по 2-3 класи. А тепер навантаження на спортивні приміщення виросте ще у півтора рази.
Фахівці стверджують, що зростаючому організму потрібно 10-12 годин рухової активності на тиждень, тобто ні два, ні три уроки фізкультури школяра „не рятують“. Батькам, які хочуть, щоб їхні діти росли здоровими і гармонійно розвивалися, доведеться зацікавити їх спортивної секцією і добитися того, щоб хлопці займалися спортом поза школою.
Усе ж зміни цього річ у цій сфері очікуються. Про це розповів начальник відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Сергій Дятленко. Як наголосив чиновник, із нового навчального року щотижневі 3 години фізкультури будуть проводитися для учнів початкової і старшої школи. З 1 вересня 2013 нововведення торкнуться п'ятикласників, 2014-го — шестикласників і так далі. „Слід зазначити, що змінився підхід до складання нормативів — вони спростилися, і сьогодні їх здача не є головним критерієм підсумкової оцінки“, — запевнив він.
Він також розповів, що МОНмолодьспорту рекомендує при оцінюванні знань з фізичної культури враховувати особисті досягнення школярів протягом навчального року, ступінь їхньої активності на уроках, залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час, участь у спортивних змаганнях. На основі цих показників вчителі можуть застосовувати різні системи нарахування бонусних балів. Наприклад, якщо учень виконав залікове вправу на певний рівень і при цьому його особистий результат покращився у порівнянні з попереднім показником, учитель може виставити оцінку на 1-2 бали вище тієї, яка передбачається навчальними нормативами.
Для прикладу, в американських школах фізкультура — чи не найголовніший предмет. Це щоденний урок, рекомендований для учнів різного віку. Однак підхід до предмету принципово відрізняється від українського. Американські діти на початку кожного навчального року здають тести з фізпідготовки, і за їх результатами записуються в місцеву команду з якого-небудь виду спорту — баскетбол, футбол, бейсбол і т. д. Якщо результати на низькому рівні, дитина йде заняття, які загалом поліпшують фізичний стан. І, природно, ніяких нормативів „на оцінку“.
