Підпишіться на канал Перелік ТОП-500 найкращих вищих навчальних закладів світу за версією щорічного Академічного рейтингу університетів світу від Інституту вищої освіти Шанхайського університету Цзяо Тун опублікували.
У ТОП-100 вузів світу увійшли установи з США, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії, Ізраїлю та Китаю, Нідерландів та інших країн. У першій двадцятці позначені 17 вузів із США, два з Великобританії і єдиний японський вуз.
Найкращим вищим навчальним закладом визнаний Гарвардський університет (США), далі йдуть Стенфордський університет (США), Массачусетський технологічний університет (США), Каліфорнійський університет в Берклі (США) і Кембріджський університет (Великобританія).
ТОП-20 світових університетів:
1. Гарвардський університет, США
2. Стенфордський університет, США
3. Массачусетський технологічний університет, США
4. Каліфорнійський університет в Берклі, США
5. Кембриджський університет, Велика Британія
6. Каліфорнійський технологічний університет, США
7. Прінстонський університет, США
8. Колумбійський університет, США
9. Чиказький університет, США
10. Оксфордський університет, Велика Британія
11. Єльський університет, США
12. Каліфорнійський університет, США
13. Корнельський університет, США
14. Пенсільванський університет, США
15. Каліфорнійський університет в Сан-Дієго, США
16. Вашингтонський університет, США
17. Університет Джона Хопкінса, США
18. Каліфорнійський університет в Сан-Франциско, США
19. Вісконсінський університет в Мадісоні, США
20. Токійський університет, Японія
Найкращим університетом на території СНД виявився Московський державний університет імені М.В.Ломоносова (80 місце) і Cанкт-Петербурзький державний університет (п'ята сотня рейтингу).
У цілому, рейтинг складався за такими критеріями:
― кількість випускників-лауреатів Нобелівської або Філдсівської премії (10%)
― кількість співробітників-лауреатів Нобелівської або Філдсівської премії (20%)
― кількість «часто цитованих дослідників в 21 категорії» (20%)
― кількість статей, опублікованих в журналах Nature або Science (20%)
― індекси цитування для природничих та гуманітарних наук Інституту наукової інформації, а також індекси провідних журналів Arts and Humanities Citation Index (20%)
― навчальні площі університету (10%).
Статті за темою
Усі статті за темоюРеформа профільної середньої освіти: до чого готуватися
В Україні розпочалася реформа профільної освіти, яка відбувається у кілька етапів. Що вона передбачає і до яких змін маємо бути готові — далі у статті
2105
Як формувати профілі ліцеїв, аби не втратити фінансування та учнів
В академічному ліцеї має бути принаймні три профілі навчання. Які профілі обрати закладу та яких помилок при цьому уникнути — про це далі у статті
186
Два шляхи замість одного: яким має стати профільне навчання для успіху учнів
На 2027 рік заплановано старт кардинально оновленої профільної середньої освіти. Така ціль визначена у Концепції Нової української школи. У якому ж напрямі рухатиметься реформа?
23810
Як політика «Освіта для життя» змінює українську школу
Упровадження комплексної політики МОН «Освіта для життя», яка є продовженням реформи НУШ, розпочалося у вересні 2025 року. Які зміни вже відбулися у школах, а які очікуються до 2030 року? Яку користь вчителям дають інструменти цифрової платформи «Освіта для життя»? Про все це — далі у статті
153
Що треба знати про накази з адміністративно-господарських питань
Робота з наказами має здійснюватися за певними законами, дотримання яких — запорука юридичної сили та достовірності цих документів, а відтак й успішної діяльності закладу. Розглянемо, які накази відносять до наказів з адміністративно-господарських питань та як розрізняти ці накази та накази з основної діяльності
75769
