Підпишіться на канал Цьогорічна осінь уже тривалий час тішить нас теплом та яскравими барвами, розбурхуючи уяву дітей.
Дитяча уява потребує найтурботливішого ставлення з боку дорослих. Адже вона може не лише зобразити у свідомості дитини найяскравіші та чудернацькі світи, а й стерти їх, підтримавши дитячі страхи. Тож завдання батьків і педагогів — усіляко плекати уяву дитини і в жодному разі не провокувати її на створення негативних образів.
Саме питанням розвитку уяви в дошкільному віці ми присвятили листопадове число журналу «Практичний психолог: Дитячий садок». У його публікаціях також розглядаємо питання поведінкових проявів дитини. «Незручна» поведінка дитини — повільність чи істерика, або харчові вподобання — не раптом і з нічого. Без сумніву, кожний специфічний прояв поведінки дитини має свої причини. І дорослі мають розуміти поведінку дитини, «читати» її та вміти передбачати наслідки тих чи тих своїх дій, слів, або ж навіть інтонацій, аби не загострювати негативні поведінкові прояви дитини.
Найчутливішим віком для розвитку уяви та фантазії є дошкільне дитинство. У цьому віці дитина має ще обмежений життєвий досвід і недосконале мислення. Тому, аби збагнути заємозв’язок між певними предметами та явищами, взаємини між людьми, вона акумулює власну уяву і вдається до фантазування. У статті «Уява як показник особистісного та творчого становлення дитини дошкільного віку» читайте про особистісну характеристику дитини дошкільного віку, яка виникає із особливостей уяви — фантазування. Утім фантазування дитини перебуватиме на хвилі позитиву лише за умови, якщо дорослі уважно стежитимуть за розвитком дитячої уяви, грамотно й об’єктивно оцінюватимуть її прояви. Дорослим, до того як висловити своє невдоволення чи жалітися сусідам на те, що дитина говорить неправду, варто навчитися бачити першопричини дитячого фантазування, якими подекуди є власні поведінка чи висловлювання. Найбільшої уваги з боку дорослих потребує негативне фантазування дошкільників, викликане страхом або загостренням певних проблем.
Успішність розвитку творчої уяви дитини залежить від того, які прийоми та засоби дорослі використовують, аби спонукати дитину до фантазування, оригінального творення цікавих образів тощо. Одним із таких дієвих засобів є художня література, зокрема поезія для дітей, що є легкою для сприймання та містить низку зрозумілих дитині символів, образів і відчуттів. Застосовувати її як засіб розвитку дитячої творчої уяви може і практичний психолог, наприклад, під час гурткової роботи. Про специфіку її організації читайте у статті «Гурток з розвитку творчої уяви»
Малоактивна, неемоційна, тиха дитина зазвичай складно переключається з одного виду діяльності на інший, часто останньою виконує завдання педагога, останньою збирається на прогулянку тощо. Йдеться про гіпоактивну дитину, яку не можна залишати без уваги, адже вона потребує особливого підходу та підтримки. Про те як створити ефективну систему психолого-педагогічного супроводу гіпоактивної дитини в дошкільному навчальному закладі — читайте у статті «Психологопедагогічний супровід гіпоактивної дитини в дитячому садку»
Коли дитина кричить на весь магазин і б’ється в істериці на підлозі через те, що мама відмовляється купити їй іграшки або солодощі, ми дивимося на це поблажливо. Мовляв, малюк ще. Коли «зриваються» наші донька чи син-підліток, заспокоюємо себе — перехідний вік. Правда, в душі все одно переживаємо і мучимося: «Ну чому мій поводиться так? У інших же діти цілком керовані!». Спеціалісти кажуть, що без причин істерик у дітей не буває. І між іншим, саме ми, найближчі люди, частіше за все самі їх провокуємо. Про причини і способи запобігання читайте в статті «Дитяча істерика: чому виникає і як подолати»
Ізотерапія в роботі з дітьми, які зазнали впливу стресогенних подій, особливості виховання харчової поведінки у дітей, як допомогти дітям з проявами лунатизму, забіякуваті капризулі, або як розв’язати конфліктну ситуацію між дітьми, як налагодити взаємодію з гіпоактивною дитиною — рекомендації для батьків та педагогів, робота практичного психолога викладачем у коледжі за сумісництвом — усе це та багато іншої корисної інформації читайте на сторінках листопадового числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».
