У сотий раз пояснюючи малюкові, що і як потрібно робити, а цей маленький упертюх, дивлячись тобі в очі, робить все навпаки. Ні крик, ні вмовляння не допомагають. Як же побороти дитячу упертість?
Дуже часто, спостерігаючи і переконуючись в упертості малюка, мама чи бабуся зі знанням справи говорять: «Зовсім як тато» (мама, бабуся, дідусь, тітка і т.д.). І впевнені в тому, що дитина перейняла цю рису характеру від когось із родичів. Але якщо малюк якраз дійшов до межі 3-х років, то впевнена в тому, що це психологічна особливість дорослішання. Саме тепер малюк починає усвідомлювати свою дорослість і всіма силами прагне довести її і самоствердитися за рахунок того, що робить все наперекір.
Причин, які можуть викликати «напади» дитячої впертості досить багато. Але найчастіше це саме поведінка мами. Наприклад, вона завжди конкретна і не терпить відмови, суворим тоном вимагає, щоб дитина доїла суп або швидко лягла спати. Але якщо раніше малюк беззаперечно виконував ці «накази», зараз він упирається. Дія в цьому випадку неодмінно викличе протидію, і доведеться пояснювати малюкові, чого від нього хочуть в інший спосіб.
Може статися й таке, що дитина упирається тому, що звичний режим життя збився, а дитина до цього виявилися не готовою.
Упертість малюка може бути викликано й особливостями головного мозку дитини. Таке трапляється, якщо малюк лівша. І як би це дивно не звучало, але саме функціональні особливості правої та лівої півкулі можуть викликати надмірну впертість і взагалі зайву нервозність дитини. Але це не відхилення, а швидше за все дитина просто занадто сприйнятлива і тяга до самоствердження знаходить у неї більш гостру форму, ніж у правші.
Але якщо кам'яна впертість поєднується з катастрофічною нервозністю, краще відвести дитину до психолога, а то і до психіатра. Адже в такому випадку упертість може бути ознакою психічного розладу у дитини.
Необхідно демонструвати дитині, що її думку поважають, частіше запитувати, що їй подобається, як вона до чого ставиться, чи хоче щось робити. Малюк буде впевнений в тому, що його розуміють і готові прислухатися до його бажань.
Якщо малюк таки знайшов привід для прояву своєї впертості, треба постаратися зробити з цього гру і таким чином добитися від малюка необхідного. Це можливо, адже і на впертість можна знайти протидію. Головне «вимкнути» нерви та скористатися фантазією.
