В Україні мас-медіа стають потужним культурним генератором і впливають на формування особистості, отже, необхідно навчити людину правильно використовувати та переробляти великий потік інформації.
Тому Міністерство освіти і науки України листом «Про запровадження вивчення курсу «Основи медіаграмотності в навчальних закладах» від 29.03.13 № 1/9–226 рекомендувало начальникам, ректорам та директорам, починаючи з 2013/2014 навчального року, запроваджувати вивчення основ медіаграмотності в навчальних закладах.
Медіаграмотність передбачає інтеграцію в інші предмети та більш масову підготовку вчителів, певний творчий підхід до введення медіаосвіти в навчальні плани.
У Києві нещодавно відбулася Літня школа з медіаосвіти, під час якої вчителі та учні з різних регіонів створювали в польових умовах медіапродукти. Педагоги розповідали, що перевага уроків з медіакультури — це потужний зворотній зв’язок, тобто учням подобається предмет і проблем із мотивацією немає.
Академія української преси (АУП), яка була однією з організаторів Літньої школи з медіаосвіти, випустила навчальну програму «Сходинки для медаіграмотності» для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4-х класів із навчанням українською мовою, а також російською та мовами національних меншин.
Програма передбачає формування медіакомпетентної особистості та реалізується в 2-4-х класах і охоплює такі основні теми: «Спілкування як процес обміну інформацією», «Підготовка молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві», «Види та форми комунікації», «Створення найпростіших медіаповідомлень», «Формування початкових умінь створювати та аналізувати медіапродукцію» та інші (всього 18 тем).
Розробники програми — Літостанський В. В., Даниленко В. І., Мележик В. П., Іванова Т. В., Волошенюк О. В., Іванов В. Ф. — не ставили за мету визначити обсяг годин тематичного матеріалу та його розподіл для вивчення учнями другого, третього та четвертого класів, а лише впровадити предмет за умови внесення його до варіативного складника базового навчального плану початкової загальної освіти.
Більшість педагогів скаржаться, що їм катастрофічно бракує навчальних годин, щоби реалізовувати всі медіаосвітні плани. Медіатворчість — створення газети чи відео — ще можна перенести на позашкільний час, але на системний аналіз медіа та обговорення власних продуктів потрібно більше часу, ніж факультативні години.
Як бути в умовах, коли медіаграмотність необхідна, але виділити окремий урок на неї неможливо? Багато залежить тут від учителів-ентузіастів, регіональних ініціатив та керівництва кожної окремої школи. Якщо у викладачів буде бажання розвивати медіаосвіту в навчальному закладі, згодом можна буде знайти шляхи для її більш активного запровадження. Розібратися у цьому питанні вам допоможе презентація «Медіаактивність навчального закладу».у випуску 2014.3 КОЗА-ДИСКу «Шаблони і розробки для завучів школи».
