Медіаосвіта та медіаграмотність — шкільні предмети XХІ століття

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Масове впровадження концепції медіаосвіти має завершитись в 2020 році. Нині (до 2016 року) триває експериментальний етап впровадження предмету «Медіакультура» для учнів 10-х класів у близько 120-ти школах України, але переважно факультативно.

В Україні мас-медіа стають потужним культурним генератором і впливають на формування особистості, отже, необхідно навчити людину правильно використовувати та переробляти великий потік інформації.

Тому Міністерство освіти і науки України листом «Про запровадження вивчення курсу «Основи медіаграмотності в навчальних закладах» від 29.03.13 № 1/9–226 рекомендувало начальникам, ректорам та директорам, починаючи з 2013/2014 навчального року, запроваджувати вивчення основ медіаграмотності в навчальних закладах.

Медіаграмотність передбачає інтеграцію в інші предмети та більш масову підготовку вчителів, певний творчий підхід до введення медіаосвіти в навчальні плани.

У Києві нещодавно відбулася Літня школа з медіаосвіти, під час якої вчителі та учні з різних регіонів створювали в польових умовах медіапродукти. Педагоги розповідали, що перевага уроків з медіакультури — це потужний зворотній зв’язок, тобто учням подобається предмет і проблем із мотивацією немає.

Академія української преси (АУП), яка була однією з організаторів Літньої школи з медіаосвіти, випустила навчальну програму «Сходинки для медаіграмотності» для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4-х класів із навчанням українською мовою, а також російською та мовами національних меншин.

Програма передбачає формування медіакомпетентної особистості та реалізується в 2-4-х класах і охоплює такі основні теми: «Спілкування як процес обміну інформацією», «Підготовка молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві», «Види та форми комунікації», «Створення найпростіших медіаповідомлень», «Формування початкових умінь створювати та аналізувати медіапродукцію» та інші (всього 18 тем).

Розробники програми — Літостанський В. В., Даниленко В. І., Мележик В. П., Іванова Т. В., Волошенюк О. В., Іванов В. Ф. — не ставили за мету визначити обсяг годин тематичного матеріалу та його розподіл для вивчення учнями другого, третього та четвертого класів, а лише впровадити предмет за умови внесення його до варіативного складника базового навчального плану початкової загальної освіти.

Більшість педагогів скаржаться, що їм катастрофічно бракує навчальних годин, щоби реалізовувати всі медіаосвітні плани. Медіатворчість — створення газети чи відео — ще можна перенести на позашкільний час, але на системний аналіз медіа та обговорення власних продуктів потрібно більше часу, ніж факультативні години.

Як бути в умовах, коли медіаграмотність необхідна, але виділити окремий урок на неї неможливо? Багато залежить тут від учителів-ентузіастів, регіональних ініціатив та керівництва кожної окремої школи. Якщо у викладачів буде бажання розвивати медіаосвіту в навчальному закладі, згодом можна буде знайти шляхи для її більш активного запровадження. Розібратися у цьому питанні вам допоможе презентація «Медіаактивність навчального закладу».у випуску 2014.3 КОЗА-ДИСКу «Шаблони і розробки для завучів школи».

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Як скласти план підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Спланувати підвищення кваліфікації педагогів — завдання керівника або заступника керівника закладу освіти. У якій послідовності це робити? Що врахувати? У статті отримаєте відповіді на ці запитання, а також підказки для складання орієнтовного й річного планів підвищення кваліфікації
5672

Підбиваємо підсумки атестації педагогічних працівників

Підсумки атестації педагогічних працівників підбивають після того, як атестаційні комісії ухвалять відповідні рішення. З’ясуємо, як підбивають підсумки атестації, які документи оформлюють за її результатами
64233

Які курси підвищення кваліфікації зараховують, а які — ні: роз’яснення для педагогів

Педагоги часто потрапляють у пастку: курс пройшли, знання отримали, але атестаційна комісія каже «ні». Причина зазвичай криється у юридичних деталях — від відсутності КВЕДів у надавача послуг до неправильно оформленого переліку результатів навчання в самому документі. Читайте, щоб бути впевненими у кожній годині свого професійного розвитку
2069

Гроші ходять за вчителем: як працює платформа «Вектор» у 2026 році

У січні 2026 року в Україні запустили пілотний проєкт професійного розвитку педагогів — платформу «Вектор». Тепер кожен учитель зможе самостійно обрати курс підвищення кваліфікації та оплатити його віртуальними коштами (1500 грн) безпосередньо на платформі. Як зареєструватися на платформі і обрати курс - читайте у статті.
1426

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді