Профільна старша школа: що показав передпілот і до чого готуватися ліцеям

Блок під заголовком новини 1Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Автор
шеф-редактор Експертус Освіта, Київ
22 жовтня 2026 року відбулася презентація результатів дослідження «Реформа профільної середньої освіти в Україні: досвід передпілотних академічних ліцеїв»

Профільна старша школа: що показав передпілот і до чого готуватися ліцеям

22 жовтня 2026 року презентували результати дослідження «Реформа профільної середньої освіти в Україні: досвід передпілотних академічних ліцеїв». Дослідження провів Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute у межах Багаторічної програми стійкості 2024—2026 за підтримки МОН України.

Як підготуватися до уроку за допомогою нейромереж

Мета дослідження

Дослідження охопило 30 передпілотних академічних ліцеїв. З’ясували, як ліцеї організовують вибір профілів і курсів, формують розклад, проводять профорієнтацію, готують педагогів до нових курсів та взаємодіють із засновниками. Результати підказують, які рішення варто підготувати закладам до масштабування реформи у 2027 році.

Дослідники застерігають: результати не можна автоматично поширювати на всі школи України. До передпілоту добровільно долучилися найбільш мотивовані заклади, які також отримували додаткову підтримку. Проте їхній досвід уже показує, які рішення ліцеям варто  підготувати заздалегідь.

Рекомендації ліцеям

Побудувати профорієнтацію як систему

Ліцеї проводили профорієнтаційні заходи, але лише 54% учнів повідомили, що вони допомогли визначитися з профілем.

Найкориснішими виявилися індивідуальні консультації з психологом або кар’єрним радником. Водночас саме такі консультації учні отримували найрідше.

Тому дослідники радять ще до подання заяв проводити індивідуальні консультації та діагностику інтересів, а не обмежуватися загальними зустрічами чи презентаціями профілів.

Для директора це означає: профорієнтацію варто планувати як систему, а не як окремий захід.

Забезпечити учням реальний вибір профілю

Учасники дослідження запропонували учням загалом 67 профілів у трьох кластерах. Серед них були математичні, історичні, філологічні, а також більш спеціалізовані напрями — медичний, цифровий, глобалістика, IT-філологія.

Коли ліцеї формували перелік профілів, то враховували:

  • запити учнів і батьків;
  • кадрові можливості закладу;
  • профілі, які вже діяли в ліцеї;
  • матеріально-технічні ресурси.

Більшість учнів обирали профіль з огляду на інтерес до предметів і подальші плани на навчання та вступ. Учні, які обрали профіль відповідно до власних інтересів, були задоволені ним більше. 88% учнів зазначили, що процедура вибору профілю була для них зрозумілою.

Заздалегідь пояснити, як учні обиратимуть курси

71% учнів були задоволені процедурою вибору курсів. 77% повідомили, що обирали їх самостійно, без впливу батьків чи вчителів. Задоволеність курсом залежала від того, наскільки зрозумілою була процедура вибору.

Незадоволені учні найчастіше називали такі причини:

  • бракувало інформації про курс;
  • було замало часу для вибору;
  • серед пропозицій не було цікавих курсів;
  • зміст курсу не відповідав попередньому опису;
  • не вдалося потрапити до бажаної групи.

Тому ліцею варто заздалегідь підготувати опис кожного курсу: зазначити мету, теми, викладача, формат роботи та систему оцінювання.  

Організувати вибір для всієї паралелі

У передпілотних ліцеях застосовували різні моделі організації вибіркових курсів.

Найпоширеніша модель — окремі курси поглиблення для конкретного профілю та спільний перелік курсів вільного вибору для всієї паралелі.

У частині закладів створили змінні групи: учні з різних класів об’єднувалися залежно від обраних предметів і курсів.

Дослідники радять, наскільки це можливо, відкривати вибір для всієї паралелі, а не лише для окремого класу. Для цього можна передбачити спільні години в розкладі або здвоєні заняття.

Передбачити час і підтримку для педагогів

Понад вісім із десяти вчителів готові викладати нові курси у своїй освітній галузі. До міжгалузевих курсів готові близько шести із десяти педагогів.

Готовність вчителів та проблеми при впровадженні нових програм

Категорія

Показник / частка педагогів

Опис умови або проблеми

Умови готовності

82%

Очікують на наявність доплати за нову роботу

~82% (приблизно стільки ж)

Готові працювати за новими програмами за умови повного методичного забезпечення

Ключові проблеми

Головний бар'єр

Брак часу

~33% (кожен третій)

Скаржаться на складність організаційної роботи, а також підготовку й друк матеріалів

25% (кожен четвертий)

Відчувають складність в опануванні нового змісту

Частина педагогів

Відчувають дефіцит підручників та методичних матеріалів

 Тому варто передбачити час не лише на викладання, а й на підготовку нових курсів, спільне планування, навчання та наставництво.

Домовитися з педагогами про межі вибору учня

Педагоги загалом підтримують ідею курсів за вибором. Водночас значна частина опитаних вважає, що окремі курси має визначати не учень, а заклад або вчитель.

Для адміністрації це сигнал: недостатньо лише створити каталог курсів. Із педагогічною командою потрібно окремо обговорити, що вибір учня — один із ключових принципів профільної школи.

Запланувати діагностику та вирівнювання знань

Дослідники рекомендують у перші тижні навчання провести діагностику з профільних предметів. У першому семестрі варто організувати коригувальні заняття для тих, хто їх потребує.

Це може бути особливо актуально для невеликих громад, де один ліцей прийматиме учнів із різних населених пунктів і закладів.

Водночас через невелику вибірку дослідники не роблять загальних висновків про відмінності між міськими й сільськими ліцеями.

Планувати не лише мережу ліцеїв, а й мережу профілів

У невеликих громадах ліцеї частіше пропонували ширший спектр профілів. У великих містах заклади могли мати вужчу спеціалізацію. Проблема виникає, коли сусідні ліцеї пропонують однакові профілі й починають конкурувати за учнів. Тоді дітей може не вистачити, щоб сформувати групи в обох закладах.

Тому засновнику варто враховувати не лише кількість ліцеїв, а й перелік профілів та попит на них.

Інвестувати не лише в обладнання, а й у педагогів

Одного ремонту приміщень і закупівлі обладнання для профільної школи недостатньо.

Педагогам знадобляться нові методики, а подекуди — поглиблення предметних знань. Тому громадам радять планувати кошти й час на підвищення кваліфікації саме під потреби профільної освіти.

Ремонти та облаштування приміщень бажано завершувати до початку навчального року.  

Залучати партнерів

Не всі курси має забезпечувати лише педагогічний колектив ліцею.

Партнерами можуть бути:

  • університети;
  • заклади професійної та фахової передвищої освіти;
  • громадські організації;
  • роботодавці;
  • місцевий бізнес.

У передпілоті вже були приклади, коли курси проводили викладачі університетів, а профорієнтаційні заходи організовували разом із роботодавцями громади.

Пояснювати зміни ще до вступу в 10 клас

Про профільну старшу школу варто говорити з учнями й батьками ще на етапі базової освіти, а не тоді, коли дитина вже має подавати документи до ліцею.

Наприклад, у Хустській громаді представники громади окремо зустрічалися з батьками в населених пунктах. Їм пояснювали, чим академічний ліцей відрізняється від звичайної школи та навіщо потрібна трирічна старша школа. Після такої комунікації громада отримала більший набір на трирічну програму, ніж очікувала.

Підготувати практичні алгоритми для адміністрації

Адміністрації потрібні не лише нормативні документи, а й зрозумілі алгоритми дій.

Зокрема, заздалегідь визначте:

  • як формувати групи;
  • як учень може змінити курс;
  • що робити, якщо група не набралася;
  • як проводити діагностику;
  • як організувати вирівнювання знань;
  • як поєднати вибірковість із розкладом.

Дослідники наголошують: готові алгоритми та приклади практик допомагають адміністрації не шукати кожне рішення з нуля.

Використовувати досвід пілотних ліцеїв

Передпілот показав цінність горизонтальної взаємодії між директорами й командами закладів. Керівники ліцеїв зазначали, що спілкування з колегами допомагає швидше розв’язувати проблеми й використовувати вже перевірені рішення. Тому 150 пілотних ліцеїв у майбутньому можуть стати ресурсом і менторами для закладів, які долучаться до реформи пізніше.

Що директору ліцею варто зробити вже зараз

До початку змін:

  1. Проаналізуйте запити майбутніх учнів і сформуйте реалістичний перелік профілів.
  2. Продумайте систему профорієнтації та індивідуальних консультацій.
  3. Підготуйте каталог вибіркових курсів із чіткими описами.
  4. Визначте правила формування груп і зміни курсу.
  5. Перевірте, чи можна організувати вибір для всієї паралелі.
  6. Передбачте час для підготовки педагогів.
  7. Заплануйте діагностику та вирівнювання знань.
  8. Визначте потреби педагогів у підвищенні кваліфікації.
  9. Знайдіть потенційних партнерів.
  10. Заздалегідь вибудуйте комунікацію з учнями, батьками та засновником.

Висновок

Передпілот показав: профільна старша школа — це не лише перелік профілів і курсів за вибором.

Щоб вибір був реальним, учень має отримати достатньо інформації, час на рішення та зрозумілі правила. Учитель — методичну підтримку й ресурс для підготовки. Адміністрація — чіткі алгоритми організації освітнього процесу.

Тому під час підготовки до профільної школи ліцею варто не просто сформувати нову освітню пропозицію, а вибудувати систему, у якій вибір учня справді працюватиме.

Звіт можна подивитися тут: Профільна старша школа: що показав передпілот і до чого готуватися ліцеям

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Профільна середня освіта: державний стандарт

КМУ затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти 25 липня 2024 року. Що закладено в документі, як реалізовуватимуть концепцію профільної середньої освіти — у статті.
5225

Що таке STEM-освіта в закладі освіти

Що таке STEM-освіта і яка її мета. Які завдання організаційної та навчально-методичної роботи. Як впроваджують стем-освіту в школах. Про все це – далі у статті
55815

Підготовка до захисту науково-дослідницької роботи в Малій академії наук

Багато талановитих учнів, які є членами Малої академії наук, щороку готуються презентувати свої напрацювання перед аудиторією. На що варто звернути особливу увагу науковим і педагогічним керівникам, щоб гідно підготувати учнів до захисту науково-дослідницької роботи?
14850

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді