Малокомплектний ліцей чи реальний вибір для дитини: громадам радять по-новому оцінювати мережу старшої школи
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Територіальним громадам варто ухвалювати рішення щодо майбутньої мережі академічних ліцеїв не з огляду на бажання зберегти заклад як символ місцевої самодостатності, а насамперед через призму інтересів учнів та якості їхньої освіти. На цьому акцентує увагу Алла Бондар, експертка з місцевого самоврядування Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
У межах реформи профільної середньої освіти ключовим має стати не формальне збереження ліцеїв у громадах, а створення для старшокласників реального вибору профілів навчання, можливості будувати індивідуальну освітню траєкторію та готуватися до майбутньої професії.
Особливу увагу експерти звертають на ризики створення або збереження малокомплектних ліцеїв. За мінімальної кількості учнів такі заклади можуть формально відповідати окремим вимогам, однак на практиці не завжди здатні забезпечити широкий вибір профілів. У результаті частина дітей буде змушена навчатися не за тим напрямом, який відповідає їхнім планам і здібностям, а за тим, який може організувати заклад.
Ще однією проблемою є кадрове забезпечення. Профільна старша школа потребує вчителів із високою предметною спеціалізацією, здатних викладати дисципліни на поглибленому рівні. Водночас саме в сільській місцевості, де найчастіше планують малокомплектні академічні ліцеї, вже спостерігається дефіцит педагогів, зокрема вчителів іноземних мов, математики, фізики, хімії та інформатики.
Не менш важливим є питання матеріально-технічної бази. Сучасний академічний ліцей — це не лише класні кімнати, а й обладнані навчальні кабінети, STEM-лабораторії, мультимедійні комплекси та цифрові простори. Забезпечити однаково високий рівень оснащення великої кількості малокомплектних ліцеїв складно як для громад, так і для держави.
ВАЖЛИВО: якщо громада має достатні ресурси, кадровий потенціал і може власним коштом забезпечити якісну роботу такого ліцею, вона може ухвалювати відповідне рішення. Однак у випадках, коли неможливо гарантувати широкий вибір профілів, сучасне освітнє середовище, кваліфікованих педагогів і стабільне функціонування закладу, доцільно розглядати міжмуніципальне співробітництво та створення спільних ліцеїв для кількох громад.
Висновок
Головне питання для громад — не як зберегти ліцей будь-якою ціною, а як забезпечити старшокласникам справжню свободу вибору, якісну профільну освіту та кращі можливості для майбутнього.

