Більшість громад не підтримують системний зв’язок із батьками дітей, які не ходять до садка

Більшість українських громад не мають комплексної системи комунікації з батьками дітей дошкільного віку, які не відвідують дитячі садки. Таких висновків дійшли автори масштабного дослідження, проведеного Всеукраїнською асоціацією ОТГ спільно з ЮНІСЕФ в Україні.

Результати опитування презентували під час першого засідання Платформи «Дитинство».

Олівці проти клавіатури, або Чому дітям потрібно малювати

У дослідженні взяли участь майже 300 громад

Опитування охопило 854 респондентів із 292 територіальних громад України.

Серед учасників були голови громад, представники органів управління освітою, профільні заступники, а також керівники закладів дошкільної освіти.

Дослідники намагалися з'ясувати, чи підтримують громади зв'язок із родинами, які виховують дітей удома, та наскільки батьки поінформовані про доступні освітні послуги.

Відсутність системної комунікації з батьками

Результати показали, що робота з такими сім'ями часто залишається несистемною або взагалі відсутньою.

Деякі учасники опитування навіть повідомили, що не володіють інформацією про наявність дітей, які не відвідують дитсадки, або про будь-яку взаємодію з їхніми батьками.

«Більшість відповідей засвідчили брак комплексного підходу в територіальних громадах до інформування батьків про можливості отримання послуг дошкільної освіти для дітей», — зазначили автори дослідження.

Першокласник на порозі: типи готовності, розвінчання міфів та вправи для майбутніх учнів

• Як зрозуміти, чи готова дитина до школи
• Типи шестирічок за рівнем готовності до школи
• П’ять батьківських стереотипів про підготовку до школи та як їх позбутися
• Готуємо руку дитини до письма: рекомендації для батьків

Як громади спілкуються з родинами

Найчастіше для комунікації використовують:

• особисті зустрічі;
• консультації та бесіди;
• прийоми громадян;
• телефонне спілкування;
• сайти громад і закладів освіти;
• соціальні мережі;
• дні відкритих дверей;
• старостинські округи.

Втім, дослідники наголошують, що такі інструменти переважно працюють епізодично та не формують єдиної системи підтримки родин.

Алгоритми допомоги батькам

Попри те, що багато респондентів заявили про наявність механізмів інформування щодо дошкільної освіти, 23% опитаних не змогли відповісти, чи існують такі алгоритми в їхніх громадах взагалі.

Експерти вважають це тривожним сигналом, адже батьки можуть не отримувати важливу інформацію про доступні освітні послуги для дітей.

Ситуація з сімейною формою освіти

Особливо показовими виявилися результати щодо дітей, які здобувають освіту за сімейною формою.

Лише 19% учасників опитування підтвердили, що в їхніх громадах існує системна робота з такими родинами.

Натомість:

• 40% заявили про відсутність такої системи;
• ще 40% не змогли чітко відповісти на це запитання.

Крім того, лише 33 респонденти — близько 4% від загальної кількості опитаних — змогли детально пояснити, як саме організована взаємодія з батьками дітей на сімейній формі навчання.

Робота консультаційних центрів

Попри виявлені проблеми, дослідження зафіксувало і позитивні практики.

Зокрема, в окремих громадах при закладах дошкільної освіти створили консультаційні центри для батьків.

Там родини можуть отримати поради щодо розвитку дитини, підготовки до школи та інформацію про доступні освітні послуги.

Що пропонують змінити

Учасники Платформи «Дитинство» дійшли висновку, що громади мають активніше працювати з батьками дітей дошкільного віку та будувати комунікацію на основі реальних потреб сімей.

Серед пріоритетних кроків назвали:

• покращення інформування родин;
• розвиток консультаційних сервісів;
• підвищення кваліфікації педагогів щодо роботи із сім'ями;
• створення системної підтримки дітей, які не відвідують дитячі садки.

Експерти наголошують: доступ до інформації про дошкільну освіту має бути не менш важливим, ніж доступ до самих освітніх послуг.