Вербування підлітків через Telegram та онлайн-ігри: МОН звернулося до шкіл і батьків

Міністерство освіти і науки України направило закладам освіти методичні рекомендації щодо протидії вербуванню неповнолітніх та профілактики насильницької поведінки. У відомстві наголошують: в умовах війни значно зросли ризики інформаційно-психологічного впливу на дітей, а російські спецслужби дедалі частіше використовують соціальні мережі, месенджери та онлайн-ігри для залучення підлітків до протиправної діяльності.

У листі МОН закликало школи посилити контроль за безпекою учнів та налагодити співпрацю з батьками, психологами й правоохоронцями для своєчасного виявлення небезпечних ситуацій.

📅 Циклограма діяльності заступника директора: серпень

Через що можуть вербувати дітей

За даними міністерства, зловмисники використовують маніпуляції, шантаж, фейкові акаунти та псевдоволонтерські ініціативи, щоб втягнути підлітків у небезпечну діяльність. Наслідком можуть стати диверсії, передача інформації про військові об’єкти, участь у протиправних акціях або інші дії, які мають кримінальні наслідки.

Особливу увагу МОН звертає на те, що кримінальна відповідальність за окремі злочини, зокрема терористичні акти, в Україні настає вже з 14 років.

Які ознаки повинні насторожити батьків і вчителів

У рекомендаціях наведено перелік тривожних сигналів, які можуть свідчити про ризик вербування або психологічного впливу на дитину. Серед них:

• різка зміна поведінки та кола спілкування;
• агресія, замкнутість або апатія;
• підвищений інтерес до зброї, насильства чи вибухових речовин;
• поява грошей або подарунків невідомого походження;
• надмірна таємничість у користуванні гаджетами;
• приховування листування та онлайн-активності;
• різке погіршення успішності та мотивації до навчання.

Також приводом для уваги можуть бути запитання дитини про смерть, покарання, вибухівку або наслідки протиправних дій. У МОН підкреслюють, що такі сигнали не завжди свідчать про проблему, але потребують уважного аналізу та підтримки з боку дорослих.

Що робити, якщо дитину шантажують

Міністерство рекомендує навчати школярів простому алгоритму дій:

• Не погоджуватися на вимоги шантажиста.
• Зберегти всі докази — повідомлення, фото та скриншоти.
• Припинити спілкування та заблокувати контакт.
• Негайно звернутися до дорослого, якому довіряють.
• За потреби повідомити психолога або правоохоронні органи.

Для педагогів головне правило залишається незмінним: краще перевірити потенційну загрозу й помилитися, ніж проігнорувати ризик.

Куди повідомляти про спроби вербування

У МОН нагадали, що про підозрілі контакти або спроби залучення дітей до незаконної діяльності можна повідомляти через спеціальний телеграм-бот Служба безпеки України «Спали ФСБешника», а також звертатися до поліції за номером 102 або через сервіси кіберполіції.

Чому це важливо зараз

У міністерстві наголошують, що ворог дедалі активніше намагається використовувати дітей для інформаційних та диверсійних операцій. Саме тому школи, батьки та правоохоронці мають діяти спільно, щоб вчасно помічати ризики, захищати підлітків від маніпуляцій та формувати навички безпечної поведінки в цифровому середовищі.