Підпишіться на канал 
Освітній омбудсмен Надія Лещик виступила на підтримку впровадження профільної середньої освіти. Це фінальний етап НУШ, без якого інтеграція України в європейський простір залишається під питанням. Наразі 11-річна система освіти збереглася лише у трьох пострадянських країнах: Азербайджані, білорусі та росії. Більшість країн ЄС давно перейшли на 12-річку.
📈 Стратегія розвитку закладу освіти: із чого почати
Чому зміни потрібні «на вчора»?
Нинішня система перевантажує учнів 10–11 класів: вони вивчають від 15 до 20 предметів одночасно. Це призводить до розпорошення уваги та низьких результатів.
Дані PISA-2022 демонструють тривожну картину:
- 42% учнів не досягають базового рівня з математики;
- 41% — з читання;
- 34% — з природничих наук.
Найбільш болючим залишається розрив між містом і селом. У сільській місцевості відставання учнів з читання еквівалентне 5 рокам навчання, з математики — 4,5 рокам. Академічні ліцеї мають вирівняти ці шанси та дати дітям можливість обрати реальний профіль навчання.
Академічні ліцеї дають дітям головне: якісну освіту та можливість «протестувати» професію ще до вступу у виш. Реформа працює на дві цілі: готує професійні кадри для країни та гарантує рівні стартові можливості для кожного школяра, незалежно від того, де він мешкає — у мегаполісі чи маленькому селі.
Головні виклики: від доріг до комунікації
Служба освітнього омбудсмена підготувала перелік системних проблем, які заважають реформі. Їх розділили на три блоки:
- Загальні: слабка комунікація влади з громадами, застаріла статистика, демографічна криза та потреба в нових підручниках.
- Доступ до освіти: ризики для дітей у прифронтових зонах, складність логістики в гірських районах та питання інклюзії в ліцеях.
- Рівень громад: брак шкільних автобусів і водіїв, поганий стан доріг, відсутність пансіонів (гуртожитків) та кадровий голод.
«Проблеми — це не привід зупиняти реформу. Кожна громада має свою специфіку: від наповнення бюджету до географії. Але ми повинні створити умови, де дитина свідомо обирає професію, а країна отримує вмотивованих фахівців для відбудови», — зазначають в Офісі омбудсмена.
Що далі?
Лист із детальним описом проблем та пропозиціями щодо їх розв’язання вже спрямовано до профільного комітету Верховної Ради та МОН.
