Соціолінгвіст про сучасну мовну політику в Україні

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на Messenger-канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

На думку мовознавця Лариси Терентіївни Масенко, мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем.

Лариса Терентіївна Масенко, український мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, проаналізувала сучасну мовну політику в Україні.

Двомовність, яка зараз панує в Україні, на думку мовознавця, є спадщиною нашого колоніального минулого, вона сформувалась під дією імперських чинників і є перехідним етапом від української до російської одномовності, до остаточної втрати своєї культури, історії, традицій, тобто злиття з російським етносом.

Окрім того, російськомовне середовище в українських містах створює психологічно комфортні умови для російськомовної частини населення і дискомфортні для тих, хто зберігає вірність українській мові.

Л. Масенко зауважує, що поширення в одній країні двох мов, кожна з яких претендує на охоплення всіх сфер суспільного життя є джерелом постійної напруги і конфлікту.

За даними соціологічних опитувань,  51% етнічних українців в Україні послуговуються українською мовою, що свідчить про відсутність державної мовно-культурної політики протягом 23 років незалежності.

«Нам сьогодні потрібен не лібералізм у сфері державного мовного самоствердження, а мовний кордон із Росією. Лібералізм у цьому питанні працює сьогодні на те, на що працював у минулому тоталітаризм, — на мовну асиміляцію. Постколоніальна країна не може дозволити собі послабити становище державної мови як головного чинника консолідації населення в межах своєї країни, та ще й під час війни з сусідом-агресором», — запевняє Л. Масенко.

Мовознавець наголошує на тому, що чітка національна ідентичність, усвідомлення своєї належності до певної нації формується у своєму мовно-культурному середовищі. Найбільш успішними є ті країни, в яких рідна мова є мовою використання для більшості населення і одночасно є державною мовою — Франція, Німеччина, Італія та інші.

Л. Масенко також повідомила, що на засіданні нового складу Комітету з питань культури і духовності вже було порушено питання про необхідність відмінити мовний закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики» , який був призначений з метою утвердити російську мову під виглядом регіональної у функції державної мови замість української на більшій частині території України.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Визначаємо відповідність педагогічного працівника кваліфікаційній категорії

Кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам закладів освіти присвоюють чи підтверджують лише за результатами атестації. При цьому враховують, зокрема, вимоги, які встановлені до рівня професійної кваліфікації та стажу працівників. Розглянемо, які саме
46072

Як укладати індивідуальний навчальний план учня з особливими освітніми потребами

Індивідуальна траєкторія розвитку, індивідуальна програма розвитку, індивідуальний навчальний план — що це і для чого. З’ясовуємо, як забезпечити індивідуалізацію освітнього процесу дитини з ООП відповідно до нормативних документів
9146

Яким буде НМТ—2026

Уже чотири роки Український центр оцінювання якості освіти замість традиційного ЗНО проводить НМТ. Як проходитиме НМТ у 2026 році, починаємо дізнаватися вже зараз
1094

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді