Підпишіться на Telegram-канал Лариса Терентіївна Масенко, український мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, проаналізувала сучасну мовну політику в Україні.
Двомовність, яка зараз панує в Україні, на думку мовознавця, є спадщиною нашого колоніального минулого, вона сформувалась під дією імперських чинників і є перехідним етапом від української до російської одномовності, до остаточної втрати своєї культури, історії, традицій, тобто злиття з російським етносом.
Окрім того, російськомовне середовище в українських містах створює психологічно комфортні умови для російськомовної частини населення і дискомфортні для тих, хто зберігає вірність українській мові.
Л. Масенко зауважує, що поширення в одній країні двох мов, кожна з яких претендує на охоплення всіх сфер суспільного життя є джерелом постійної напруги і конфлікту.
За даними соціологічних опитувань, 51% етнічних українців в Україні послуговуються українською мовою, що свідчить про відсутність державної мовно-культурної політики протягом 23 років незалежності.
«Нам сьогодні потрібен не лібералізм у сфері державного мовного самоствердження, а мовний кордон із Росією. Лібералізм у цьому питанні працює сьогодні на те, на що працював у минулому тоталітаризм, — на мовну асиміляцію. Постколоніальна країна не може дозволити собі послабити становище державної мови як головного чинника консолідації населення в межах своєї країни, та ще й під час війни з сусідом-агресором», — запевняє Л. Масенко.
Мовознавець наголошує на тому, що чітка національна ідентичність, усвідомлення своєї належності до певної нації формується у своєму мовно-культурному середовищі. Найбільш успішними є ті країни, в яких рідна мова є мовою використання для більшості населення і одночасно є державною мовою — Франція, Німеччина, Італія та інші.
Л. Масенко також повідомила, що на засіданні нового складу Комітету з питань культури і духовності вже було порушено питання про необхідність відмінити мовний закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики» , який був призначений з метою утвердити російську мову під виглядом регіональної у функції державної мови замість української на більшій частині території України.
