Соціолінгвіст про сучасну мовну політику в Україні

Блок під заголовком новини 1Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

На думку мовознавця Лариси Терентіївни Масенко, мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем.

Лариса Терентіївна Масенко, український мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, проаналізувала сучасну мовну політику в Україні.

Двомовність, яка зараз панує в Україні, на думку мовознавця, є спадщиною нашого колоніального минулого, вона сформувалась під дією імперських чинників і є перехідним етапом від української до російської одномовності, до остаточної втрати своєї культури, історії, традицій, тобто злиття з російським етносом.

Окрім того, російськомовне середовище в українських містах створює психологічно комфортні умови для російськомовної частини населення і дискомфортні для тих, хто зберігає вірність українській мові.

Л. Масенко зауважує, що поширення в одній країні двох мов, кожна з яких претендує на охоплення всіх сфер суспільного життя є джерелом постійної напруги і конфлікту.

За даними соціологічних опитувань,  51% етнічних українців в Україні послуговуються українською мовою, що свідчить про відсутність державної мовно-культурної політики протягом 23 років незалежності.

«Нам сьогодні потрібен не лібералізм у сфері державного мовного самоствердження, а мовний кордон із Росією. Лібералізм у цьому питанні працює сьогодні на те, на що працював у минулому тоталітаризм, — на мовну асиміляцію. Постколоніальна країна не може дозволити собі послабити становище державної мови як головного чинника консолідації населення в межах своєї країни, та ще й під час війни з сусідом-агресором», — запевняє Л. Масенко.

Мовознавець наголошує на тому, що чітка національна ідентичність, усвідомлення своєї належності до певної нації формується у своєму мовно-культурному середовищі. Найбільш успішними є ті країни, в яких рідна мова є мовою використання для більшості населення і одночасно є державною мовою — Франція, Німеччина, Італія та інші.

Л. Масенко також повідомила, що на засіданні нового складу Комітету з питань культури і духовності вже було порушено питання про необхідність відмінити мовний закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики» , який був призначений з метою утвердити російську мову під виглядом регіональної у функції державної мови замість української на більшій частині території України.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Гроші ходять за вчителем: як працює платформа «Вектор» у 2026 році

У січні 2026 року в Україні запустили пілотний проєкт професійного розвитку педагогів — платформу «Вектор». Хто з педагогічних працівників може використати державні 1500 грн, як зареєструватися на платформі і обрати курс - читайте у статті
6758

Підготовка дитини до навчання в школі: очікування та реальність

У чому полягає підготовка дитини до першого класу та що означає поняття готовності дитини до школи? Розглянемо багатовимірність поняття наступності та характеристики дитини, що стосуються її дошкільної зрілості
2520

Картотека дидактичних ігор: як створити і застосовувати в роботі з дошкільниками

Картотека дидактичних ігор — інструмент ефективної організації освітньої діяльності в дитсадку. Картотека систематизує, впорядковує і оптимізує розвивальну роботу вихователя з дітьми. Як створити картотеку та приклади її впорядкування — у статті.
5218

Оновлений Порядок організації інклюзивного навчання в школах: коротко про головне

Із 1 серпня 2026 року набрала чинності нова редакція Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. У чому полягає суть змін, які головні новації документа – читайте далі у статті
5525

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді