МОН спільно з проєктом DECIDE презентували ключові аспекти фінального етапу реформи з упровадження профільної середньої освіти. Реформа покликана подолати освітній розрив між містом і селом та надати учням можливість реально обирати власну траєкторію навчання
Міністерство освіти і науки України спільно з проєктом DECIDE презентували ключові аспекти фінального етапу реформи «Нова українська школа» (НУШ) — впровадження профільної середньої освіти. Реформа покликана подолати освітній розрив між містом і селом та надати учням можливість реально обирати власну траєкторію навчання.
Реформа профільної середньої освіти: концептуальні засади
Чому зміни необхідні саме зараз
За словами заступниці міністра Надії Кузьмичової, головною передумовою реформи є невідповідність нинішньої «знаннєвої» моделі запитам сучасного світу. Дані досліджень (PISA, НМТ) демонструють значні розриви: учні в сільській місцевості вдвічі гірше долають поріг для вступу у ЗВО. Причина не в здібностях дітей, а в нерівному доступі до якісної освіти та відсутності спеціалізованого обладнання.
Основна суть реформи з 2027 року
З 1 вересня 2027 року поняття «загальноосвітня школа» зникне. Після 9-го класу учні обиратимуть між двома спрямуваннями:
- Академічне: навчання в ліцеях (3 роки: 10–12 класи) з орієнтацією на вступ до університету.
- Професійне: навчання у професійних коледжах, де за 3 роки дитина отримує і повну середню освіту, і професію.
- Важливо: перехід на 12-річну систему для пілотних закладів не означає втрату часу. Формула проста: 3 роки ліцею + 3 роки бакалаврату (замість нинішніх 2+4), що сумарно дає ті ж 6 років до здобуття вищої освіти.
Як проходитиме навчання в ліцеї
Ліцей не може бути «універсальним». Заклад зобов'язаний запропонувати мінімум три профілі навчання з різних кластерів: STEM, мовно-літературний або соціально-гуманітарний.
Ключові новації для учнів
- Учні вивчатимуть менше предметів, але глибше. Вони обиратимуть предмети в межах профілю та курси поза ним.
- Навчання відбуватиметься не у сталих класах, а у змінних групах (від 8 осіб), сформованих за вибором предметів.
- У ліцеях з’являться фахівці, які допомагатимуть підліткам визначитися з професією.
Сім технік, щоб зняти напруження, відновити концентрацію та зберегти професійну стійкість
Субвенції та оновлення простору
МОН розробило спеціальні гайдлайни для трансформації шкільних приміщень. Це не просто косметичний ремонт, а створення сучасних лабораторій та зон для проєктної роботи.
- У 2025 році 136 громад уже отримали кошти на створення таких просторів.
- Для 150 пілотних ліцеїв, які розпочнуть роботу у 2026 році, передбачено субвенцію у розмірі щонайменше 10 млн грн на кожен заклад для закупівлі обладнання та облаштування лабораторій.
- Також фінансуватимуться осередки «Захисту України» (близько 100 нових осередків у 2026 році).
Підготовка вчителів: «Гроші ходять за вчителем»
Реформа передбачає зміну підходу до підвищення кваліфікації. Через цифрову платформу Vector вчителі та директори зможуть самостійно обирати курси та провайдерів навчання, на що держава виділяє цільові кошти. Пріоритет у 2026 році — вчителі 7–9 класів та майбутніх пілотних ліцеїв.
Поради громадам та засновникам
Надія Кузьмичова наголосила, що до 1 вересня 2024 року громади вже мали сформувати проєкти мереж ліцеїв.
- Якщо в ліцеї на паралелі менше 60 дітей, забезпечити реальний вибір профілів буде вкрай важко.
- Засновникам важливо вже зараз пояснювати батькам 8–9 класів, які заклади стануть ліцеями, а які — гімназіями, щоб уникнути конфліктів при переході дітей.
Остання можливість долучитися: З 28 січня 2026 року відкривається «третя хвиля» набору для участі у пілотуванні реформи. Громади, які стануть першими, отримають найбільшу фінансову та консультаційну підтримку.
Більше деталей та програми навчання можна знайти на сайті старшої профільної школи за QR-кодами, представленими у вебінарі.
Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=PxfBi_T1MJM
Підпишіться на канал 
