Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте Організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах державної та комунальної форми власності покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі — Закон № 76).
Раніше організація харчування у навчальних закладах здійснювалася за рахунок бюджетних асигнувань.
Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII передбачено освітню субвенцію.
Освітня субвенція спрямовується на оплату поточних видатків загальноосвітніх навчальних закладів, а також шкільні відділення навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» та дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей).
Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 14.01.2015 № 6.
Ч. 3 ст. 77 Бюджетного кодексу та п. 4 Порядку передбачено, що у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати одного відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час розподілу субвенції між місцевими бюджетами.
П. 8 Порядку встановлено, що відповідні місцеві ради мають право розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції (а не за рахунок субвенції) планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, визначених у ст. 1032 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.
Згідно з ч. 4 ст. 77 Бюджетного кодексу обласні, міські, районні, селищні, сільські ради у відповідних бюджетах враховують першочергово потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами.
За рахунок освітньої субвенції має бути обов’язково забезпечено організацію харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 № 1768-III.
Стосовно спрямування частини освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання таких повноважень органів місцевого самоврядування, як забезпечення харчуванням учнів 1–4-х класів та інших за рахунок видатків з місцевих бюджетів, то це можливо, якщо після врахування в повному обсязі потреби в коштах на оплату праці працівників загальноосвітнього навчального закладу та на проведення розрахунків за комунальні послуги залишився резерв коштів для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули.
