Підпишіться на Telegram-канал Оптимізацію мережі методичних кабінетів у галузі освіти та скорочення видатків на їх утримання передбачено Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі — Закон № 76-VIII). Реалізацію положень Закону № 76-VIII варто здійснити у місячний строк з дня набрання його чинності.
Наразі виникає безліч запитань щодо того, як оптимізувати діяльність методичних кабінетів.
У дискусійному клубі газети «Дошкілля.UA» фахівці освітньої галузі висловили свої думки з цього приводу.
Так, Ольга Байер, доцент кафедри дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, канд. психол. наук, член місцевого осередку ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти» у Запоріжжі, вважає, що оптимізувати діяльність методичних кабінетів варто насамперед за рахунок перегляду змістового наповнення діяльності методистів. Вона зазначає, що одним із варіантів оптимізації діяльності методичних кабінетів є створення у деяких регіонах методичних освітніх округів.
Всі учасники дискусійного клубу наголосили на вагомій ролі методичної служби у формуванні професійної компетентності сучасного педагога.
Тому необхідно зважати на професійну функціональність методичного кабінету, насамперед сервісну функцію методистів, мінімізуючи контролюючу роль. Методичний кабінет має бути центром методичної допомоги практичним працівникам та поширення науково-психолого-педагогічних знань серед батьківської громади. Про це заявила Олена Олійник, викладач кафедри теорії та методик дошкільної і початкової освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, вихователь-методист ДНЗ № 21 «Золота рибка», голова місцевого осередку ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти» у Кам’янці-Подільському.
На відсутність Типового штатного розпису ММК (РМК, НМЦ), і, як наслідок, наявність у складі методичних кабінетів посад неметодичного спрямування, як-от програміст, оператор комп’ютерного набору, завідувач ПМПК, інколи логопед тощо, звертає увагу Олена Мартенко, завідувач науково-методичного центру управління освіти і науки Броварської міської ради Київської області. На думку завідувача, має бути орієнтовно визначено кількісний та якісний склад методичного кабінету — залежно від потреб і специфіки місцевої освітньої системи та кількості педагогічних працівників у місті (районі).
Центральний комітет профспілки працівників освіти і науки України (далі — Профспілка) повідомляє, що в штаті методкабінету (центру) можуть бути передбачені посади методистів відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, посади методистів з позашкільної освіти, корекційної освіти, психологічної служби, а також працівників обслуговуючого персоналу. Про це йдеться у листі Профспілки «Щодо скорочення чисельності працівників методкабінету» від 28.01.2015 № 02-8/49.
Щодо фінансування методкабінету (центру), то воно здійснюється засновником за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Відповідні норми регулюються наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр)» від 08.12.2008 № 1119.
Профспілка вважає, що до внесення змін до чинного законодавства керуватись діючим Положенням про районний (міський) методичний кабінет (центр), розробленим на виконання відповідних статей законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про дошкільну освіту».
Скороченням методичних служб не менш стурбована і ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти» (далі — Асоціація). Так, Асоціація звернулася до обласних, Київської міської державних адміністрацій з листом-проханням зберегти посади методиста з дошкільної освіти у штатному розписі методичних кабінетів, та за потреби, враховуючи кількість дошкільних навчальних закладів у регіоні, передбачити додаткові штатні одиниці.
