Наказ про запобігання харчовим отруєнням в ЗДО: як оформити та затвердити

Чи є ваш заклад у плані проведення держнагляду на 2021 рік

Проблема харчових отруєнь серед дітей, в Україні, на жаль досить актуальна вже багато років. А особливо, коли мова йде про освітні заклади і, зокрема, про дошкілля. Батьки звинувачують освітян у недогляді, ті, у свою чергу, акцентують на винуватості постачальників або кухарів. Тому, перш за все, розберемося, хто за що має відповідати та шо має проконтролювати керівник.

Що має насторожити вихователя

Харчове отруєння — це захворювання, яке виникає після споживання продуктів, що містили шкідливі мікроорганізми чи отруйні речовини. Воно буває немікробним і мікробним. Перший вид харчових отруєнь викликають отруйні речовини — рослини, гриби, тощо; другий — є наслідком проникнення шкідливих бактерій і мікробів у наш організм через зіпсовані продукти. Знання природи харчового отруєння дає змогу колективу дитячого закладу розробити ефективні заходи щодо його запобігання.

Що директору треба знати про АТЕСТАЦІЮ 2021

СВІТЛАНА НЕРЯНОВА, начальник відділу дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, підготувала відповіді на найпоширеніші запитання про атестацію педагогічних працівників у 2021 році.

ЕКСКЛЮЗИВНО ВІД ЕКСПЕРТА

Першими, хто помічає у дитини харчове отруєння, — це вихователі та помічники вихователів, адже вони знаходяться найближче. І тому при наявності у вихованця таких симптомів, як:

• різкий біль в животі, діарея;
• нудота і блювання;
• зневоднення організму;
• відсутність апетиту та слабкість;
• підвищення температури —

вони мають негайно направити дитину до медсестри або лікаря ДНЗ для огляду і підтвердження або спростування їхньої думки. Тому що за харчовими отруєннями можуть ховатися такі серйозні інфекційні хвороби, як дизентерія, холера і т. п.

Передумовами виникнення харчового отруєння у вихованців ДНЗ, зазвичай, є (частіше за все) вживання зіпсованих або неякісних продуктів або ж споживання отруйних рослин чи грибів.

Вживання зіпсованих продуктів, у свою чергу, може свідчити про:

• • недобросовісного постачальника даного товару
  • неправильне зберігання готової продукції
  • порушення технології приготування їжі
  • недотримання норм особистої гігієни обслуговуючим персоналом
  • недотримання норм особистої гігієни дітьми.

→ Які продукти та страви заборонені у ЗДО

Тому на державному рівні розроблено ряд документів, що дозволять запобігти цій небезпеці. Керівник ДНЗ має ознайомитись з їх змістом, перш ніж писати Наказ протидії харчовим отруєнням та інфекційним захворюванням в днз

Нормативні регулятори написання документу:

• Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”
• Закон України “Про охорону дитинства”
• Закон України “Про освіту”
• Закон України “Про дошкільну освіту”
• Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів”
• Закон України “Про дитяче харчування”
• Наказ Міносвіти та МОЗ України № 298/227 від 17.04.2006 р. «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»
• Наказ Міносвіти та МОЗ України № 620/563 від 15.08.2006р. «Щодо невідкладних заходів харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах».
• Наказ Міносвіти та МОЗ України № 242/329 від 01.01.2005р. «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах».

Згідно з Наказом МОЗ і МОН України від 01. 06. 2005 року № 242/329 про «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», «Відповідальність за безпеку і якість продуктів харчування та продовольчої сировини, готової продукції покладається на постачальника, організацію (підприємство), що забезпечують харчування учнів, або керівника закладу, якщо працівники харчоблоку входять до штатного розпису закладу, відповідно до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" ( 771/97-ВР )».

Тобто власники та керівники навчальних закладів повинні забезпечити виконання Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 року № 298/227, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 травня 2006 року за № 523/12397.

Але, слід зазначити, що фактично моральну і адміністративну відповідальність за попередження харчових отруєнь у ДНЗ несе кожен учасник колективу закладу — від двірника, який стежить, щоб на території закладу не було отруйних рослин, ягід, грибів, до завідувача.

Тож наступний крок при написанні наказу про запобігання харчового отруєння в ДНЗ— врахування функцій кожного працівника, який бере участь в організації харчування.

→ Здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти

Завідувач ДНЗ:

• організовує харчування дітей за вимогами нормативних документів
• затверджує примірні двотижневі меню, які погоджуються у встановленому порядку
• узгоджує зі спеціальною комісією, створеною регіональною службою, що контролює стан санітарно-епідеміологічної ситуації в даній місцевості, вибір постачальника продукції
• призначає відповідального за харчування
• контролює діяльність усіх працівників, причетних до організації процесу харчування.

• здійснюють обробку сировини та готують страви
• відповідають за збереження потоковості виробничого процесу, строго дотримуючись правил особистої гігієни та гігієни робочих місць
• повинні знати вимоги нормативних документів на продукцію та послуги громадського харчування
• разом з іншими працівниками харчоблоку особисто розписуються у Журналі здоров’я працівників харчоблоку про відсутність дисфункції кишечнику та гострих респіраторних інфекцій.

7 принципів HACCP: перевірте, чи дотримуєте

Медичний працівник закладу:

• контролює строк проходження обов’язкових медичних оглядів усім персоналом
• складає щоденні меню-розклади на підставі примірних двотижневих меню і дає на підпис керівнику ДНЗ
• стежить за дотриманням правил особистої гігієни на харчоблоці
• перевіряє персонал харчоблоку на наявність гнійникових, распіраторних захворювань
• надає першу допомогу при виявленні харчового отруєння, за необхідності викликає «швидку допомогу», інформує батьків в разі необхідності про госпіталізацію дитини
• здійснює контроль за якістю продукції шляхом взяття проб.

Вихователь:

• спостерігає за станом дитини
• повідомляє медичну сестру чи лікаря закладу за наявності симптомів харчового отруєння; надає невідкладну допомогу
• формує гігієнічні навички у дошкільнят і стежить за дотриманням дітьми особистої гігієни; проводить роз’яснювальну роботу
• інформує батьків.

Організація харчування дітей у ДНЗ включає:

• напрацювання режиму і графіку харчування дітей,
• визначення постачальників харчових продуктів і продовольчої сировини,
• прийом харчових продуктів і продовольчої сировини гарантованої якості,
• складання меню-розкладу,
• виготовлення страв,
• контроль за харчуванням,
• інформацію батьків про організацію харчування дітей у закладі.

Важливо! Організація харчування має базуватися на принципах НАССР, які сформулювані в Наказі Мінекономіки від 17.11.2020 №2374. І лише після вивчення усіх питань приступайте до написання наказу про запобігання харчовим отруєнням та інфекційним захворюванням в ДНЗ, де вказуємо конкретні дати виконання і прізвища працівників.