Електронний документообіг: ПЕРЕВАГИ
за інформацією першого заступника Голови Державної служби якості освіти України Олександра Якименка
Ми чуємо безпосередньо керівників шкіл, педагогів, тому ми можемо допомогти іншим зрозуміти, що робиться за інколи надзвичайних обставин – чи то батькам, чи то засновникам, чи Уряду. Ми опублікували перші 30 висновків та рекомендацій, за результатами інституційних аудитів, які відбулись у новому навчальному році.
Ми надзвичайно вдячні школам, які за цих умов запропонували нам пілотні позапланові інституційні аудити.
Повернення цьогоріччя до школи у вересні було зовсім несхоже на будь-яке, яке ми бачили раніше. Діти повернулися до шкіл, які вимушені працювати в умовах боротьби з розповсюдженням вірусу. Керівники закладів сказали нам, що часом намагалися не відставати від настанов та рекомендацій Уряду, Міністерства освіти і науки, але тим не менше з наших відвідувань було зрозуміло, що школи ретельно продумували, як застосовувати ці рекомендації у своєму власному контексті (зональності, спроможності будівлі, контингенту). Використання прив’язки до класів було легше застосовувати у початкових школах, а базова та старша школи змінювали розклади занять, що в цілому приводило до обмеження рухливості дітей в школі.
Напередодні вересня і у вересні було багато спекуляцій щодо відвідування школи, коли вони розпочинали свою роботу. Ті, кого ми відвідували, як правило, виходили з добрих показників відвідуваності, – але тривога батьків залишається проблемою і по нині.
Занепокоєння щодо того, що робити, коли діти не можуть відвідувати школу, є дуже актуальним, оскільки випадки захворюваності постійно зростають. Дистанційне навчання створює значні проблеми. Часто вони характеризуються як проблеми доступу – до Інтернету, персонального комп’ютера, до тиші та простору вдома – всі ці та інші проблеми були виявлені під час наших моніторингових досліджень. Але є й інші виклики, зокрема, як мотивувати дитину займатися поза структурованим режимом в класі. Досвід батьків щодо дистанційного навчання буде різним, але загальним для багатьох є справжня боротьба за те, щоб діти вимкнули комп’ютерні ігри, відеоблоги і взяли підручник.
Під час наших візитів стало очевидним, що також є питання щодо навчальної програми. Школи повідомили нам, що вони планують забезпечити дистанційне навчання, але вони сказали, що значна частина змісту навчальних предметів, який вони можуть надавати віддалено, не повністю узгоджується з навчальною програмою в класі. При сьогоднішній динаміці захворюваності на COVID-19 цього навчального року багато дітей будуть опинятися вдома один раз або навіть частіше, при цьому їх відсутність в школі може тривати від тижня до місяця. Але вони не повинні втрачати прогресу, який здобувається за рахунок чітко складеної навчальної програми. Без дотримання цих рамок дистанційна освіта стає скоріше заповненням часу, аніж ефективним навчанням.
Незважаючи на виклики, які пов’язані з COVID-19, в організації освітнього процесу в школах ми побачили позитивні зрушення, які обнадіюють, зокрема щодо антибулінгової політики. Якщо у попередні роки такі теми табуювалися, то в цьому році, ми спостерігали, що питанням психологічного комфорту дітей звертається більше уваги, про що зазначили 75% дітей та 78% батьків.
Приємно бачити, що в більшості шкіл, які ми відвідували, формується розуміння важливості освітнього простору для якості освіти, в першу чергу, простору, який належить дітям (малюнки, мотивуючі надписи, bookcrossing-бібліотеки тощо).
Зрозуміло, що сьогодні педагогічні колективи шкіл дуже багато працюють над підтримкою безпечного середовища. Однак наша наглядова робота виявила і деякі занепокоєння. Ми побачили достатній рівень інформованості дітей щодо оцінювання їх досягнень. Разом з цим, документарного підтвердження самої системи оцінювання в закладі ми не знайшли. Наші спостереження за навчальними заняттями показали, що є актуальним застосування педагогами підходів до формувального оцінювання, зокрема, існує проблема переведення результатів формувального оцінювання у підсумкове. Це в свою чергу впливає на відстеження особистісного поступу дітей, формування у них позитивної самооцінки, відзначення їхніх досягнень, і головне на підтримку бажання навчатися.
Ми також чули про труднощі в організації освітнього процесу до потреб учнів. Це стосується і розкладу занять, і вибору варіативної частини навчального плану та освітніх програм.
Чи дотримали Ви всіх вимог Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти, коли складали номенклатуру справ?
Школи визнають, але не до кінця усвідомлюються як це реалізувати, що найкращий спосіб розвивати заклад, підвищувати його якість – це сформулювати стратегію розвитку школи. Це означає щорічне проведення самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії школи і процедур забезпечення якості освіти.
У кожній школі, яку ми відвідували, відданий персонал залишається ключовими фактором стійкості та розвитку закладу в цей складний час. Але так само висловлена багатьма керівникам шкіл, з якими ми спілкувались, рішучість, що учні, які зараз навчаються, не повинні її закінчити як «ковідне покоління». Вони заслуговують набагато більшого.
