Навіщо світу сталий розвиток, або Спробуймо пояснити учням

Якщо оглянути основні принципи і цілі Концепції сталого розвитку, зіставити їх із глобальними та українськими реаліями — то «пазл» подій складеться. Ця публікація допоможе пояснити тему сталого розвитку старшокласникам цілісно

Ідеї сталого розвитку вплетені у біологічний, географічний, суспільствознавчий компоненти освітньої галузі «Природознавство» основної та старшої школи Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Спробуймо коротко й одночасно докладно розглянути основне.

Незалежна Всесвітня комісія з навколишнього середовища і розвитку (працювала у 1984-87 рр.) визначила сталий розвиток як такий, що:

  • забезпечує задоволення нинішніх потреб людства
  • не становить загрозу для задоволення майбутніх потреб наступних поколінь.

Сталий розвиток — це базова концепція ХХІ століття, спрямована на відмову від споживацької стратегії людства та перехід до гармонійного співіснування людини з довкіллям на тлі економічного зростання

Принцими і цілі сталого розвитку

Парадигма сталого розвитку виникла у 80-х роках минулого століття. Вона передбачає дотримання балансу трьох компонентів:

  • економічного
  • екологічного
  • соціального.

При цьому слід зауважити, що жодна із цих складових не є домінантною — вони абсолютно еквівалентні.

Концепція сталого розвитку заснована на п’яти основоположних принципах:

Принцип

Сутність

  • відносності вичерпності ресурсів

  • вичерпність природних ресурсів є відносною
  • самовідновлення біосфери, новітні технології та відмова від споживацтва сприятимуть недопущенню вичерпності природніх запасів
  • першочергового задоволення первинних потреб населення планети

  • задоволення первинних потреб людства (фізіологічних потреб за пірамідою Маслоу) дозволить перейти до реалізації стратегії соціального еколого-економічного зростання
  • сталий розвиток неможливо прищепити у злиденному середовищі
  • константного (безперервного) розвитку

  • людство має підтримувати стабільний і довготривалий розвиток задля дотримання прийнятних умов виживання майбутніх поколінь
  • компенсації надмірного споживання

  • надмірне використання природно-ресурсного потенціалу має компенсувати споживач
  • узгодженості масштабів росту населення

  • масштаби зростання темпів та кількості населення планети має корелювати з можливістю екосистем до самовідтворення та економічним потенціалом ринку

Цілі сталого розвитку визначають раз на кілька років (здебільшого на 15) країни-члени ООН з огляду на досягнення попередніх років і виконання поставлених раніше завдань.

Актуальні цілі прийнято на Саміті ООН у Нью-Йорку восени 2015 року (термін — до 2030 р.):

Ціль

Коментар

  • Ліквідація бідності

  • нині бідними вважають категорії осіб, денний прожитковий мінімум яких становить 1 долар 25 центів
  • Подолання голоду

  • скорочення продовольчої кризи завдяки потужній підтримці розвитку сільського господарства
  • Зменшення смертності

  • зниження коефіцієнтів смертності серед:

– матерів

– від інфекційних і неінфекційних захворювань

  • Забезпечення безперешкодного доступу до освіти

  • підвищення доступності дошкільної та середньої освіти завдяки:

– безплатному навчанню

– недопущенню дискримінації за расовою, статевою, релігійною чи іншою ознаками

  • забезпечення ґендерної рівності
  • подолання дискримінації за статевою ознакою
  • Ліквідація дефіциту водних ресурсів

  • надання рівної можливості для всіх жителів планети використовувати необхідну кількість питної води за умови її доступної вартості
  • Забезпечення безперебійного енергопостачання

  • сприяння вільному доступу населення до всіх видів (зокрема й відновлювальних джерел) електроенергії та гарантування її недороговизни
  • Підтримка безперервного економічного зростання усіх країн

  • повне скорочення безробіття
  • підвищення ВВП найменш розвинутих країн до рівня 7%
  • Модернізація інфраструктури

  • Подолання класової нерівності

  • скорочення нерівності між найбіднішими та найбагатшими громадянами країни та між окремими країнами
  • Покращення життєстійкості населених пунктів для кожної людини

  • сприяння забезпеченню кожного громадянина окремої країни недорогим, безпечним та екологічним транспортом і житлом
  • збереження культурної спадщини
  • Перехід до раціонального споживання природних ресурсів

  • забезпечення ефективного використання природніх запасів, зокрема й через скорочення обсягів харчових та інших видів відходів
  • Боротьба зі зміною кліматичних умов

  • зменшення несприятливих наслідків зміни клімату
  • сприяння процесам управління кліматичними умовами
  • Раціоналізація використання вод морів та океанів

  • ліквідація забруднення морських та океанічних вод
  • збереження морських екосистем
  • раціоналізація видобутку природніх ресурсів із дна морів та океанів
  • Сприяння ефективному використанню надземних екосистем

  • раціональне користування природніми екосистемами суші — лісами, горами, болотними угіддями, посушливими землями
  • боротьба з опустеленням
  • Зміцнення миру

  • сприяння подоланню усіх форм тероризму й насильства
  • утвердження механізмів правового регулювання суспільних відносин на регіональних, національних та міждержавних рівнях
  • Посилення глобалізації

  • підвищення ефективності міжнародної співпраці
  • донорська підтримка економічно розвинутими країнами тих країн, що розвиваються
  • сприяння інвестиціям у малорозвинуті країни

Сталий розвиток України

Україна означила власне прагнення реалізації сталої моделі розвитку на другому році незалежності — під час конференції в Ріо-де-Жанейро (т. зв. Самміт Землі). Тоді ж українська сторона підписала два стратегічно необхідні акти, а саме:

  • Порядок денний на ХХІ століття
  • Декларацію Ріо.

Вектори

У 2015 році Указом Президента схвалена Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020». ЇЇ наріжними каменями стали чотири вектори:

  • розвиток
  • відповідальність
  • гордість
  • безпека.

Кожен із цих векторів передбачає реалізацію реанімаційного пакету реформ, що має забезпечити сталий розвиток українського суспільства до 2020 року:

Вектор

Основні очікувані реформи та програми

  • розвитку

  • податкова
  • транспортна
  • підприємництва і бізнесу
  • монетарна
  • енергетична
  • земельна
  • митна
  • телекомунікаційна
  • відповідальності

  • гордості

  • безпеки

  • судова
  • безпеки та обороноздатності
  • енергетичної незалежності
  • антикорупційна

Критерії

Стратегія 2020 передбачає 24 кількісних та один якісний критерій, за якими оцінюватиметь рівень досягнення кожного з ключових векторів сталого розвитку України:

Критерій

Показник

Банківський рейтинг Doing Business

Україна ввійде у ТОП-30 країн світу

Кредитний рейтинг Standard and Poors

Інвестиційна категорія ВВВ (достатня здатність вчасно і повністю виконувати свої боргові зобов'язання, однак більш висока чутливість до впливу несприятливих змін у комерційних, фінансових і економічних умовах)

Рейтинг конкурентоспроможності WEF

Україна ввійде у ТОП-40 країн світу

Рейтинг ВВП на душу населення (Світового банку)

16 тис. дол. США

Інвестиційний рейтинг Світового банку

До 2020 року становитиме 40 млрд дол. США

Рейтинг відношення бюджетного дефіциту до ВВП (МВФ)

Дорівнюватиме 3%

Рейтинг відношення державного боргу до ВВП (МВФ)

Становитиме менше 60%

Рейтинг енергоємності ВВП (МЕА)

До 2020 року складатиме 0,2 тонни н. е./1000 дол. США ВВП

Витрати на національні оборону та безпеку

Зростуть до 3% ВВП України

Кількість військових на 1 тис. населення (СМІДМ)

Збільшиться до 5,6 військових

Індекс сприйняття корупції (Тransparency International)

Україна ввійде у ТОП-50 країн світу

Рівень довіри до суду серед юристів

Виросте до 70%

Рівень довіри до органів правопорядку

Досягне рівня 70%

Кадрове перезавантаження серед держслужбовців

Складатиме не менше 70%

Обмеження частки одного постачальника енергоресурсів при держзакупівлях

Дорівнюватиме не більше 30%

Середня тривалість життя (рейтинг Світового банку)

Збільшиться на 3 роки

Питома вага місцевих бюджетів у загальнодержавному

Складатиме більше 65%

Інтернет-рейтинг Світового банку

Частка проникнення дорівнюватиме 25-ти абонентам на 100 жителів

Частка випускників навчальних закладів загальної освіти, які володітимуть двома та більше мовами

Становитиме не менше 75 %

Освітній рейтинг PISA

Україна ввійде у ТОП-50 країн світу

Добробут громадян

Україна розробить вказаний показник за допомогою Світового банку

Частка громадян, які пишаються досягненнями України

Становитиме 90%

Кількість медалей збірної України на XXXII Олімпійських іграх

Складатиме більше 35 медалей

Індекс конкурентоспроможності INSEAD

Україна ввійде у ТОП-30 країн світу

Кількість українських фільмів у широкому прокаті

У 2020 році становитиме щонайменше 20 фільмів

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді