Основне про фандрейзинг як додаткові можливості для навчального закладу

Здебільшого фандрейзинг розуміють як процес залучення ґрантів (так званих безоплатних та безповоротних цільових дотацій) неприбутковими організаціями, навчальними закладами чи окремими індивідами

При цьому важливою умовою є цільове використання набутих ресурсів.

Фандрейзинг (від англ. fundraising — збір коштів) — це система дій, спрямованих на залучення ресурсів (фінансових, матеріальних, науково-технічних, інформаційних, кадрових, часових тощо), необхідних для реалізації конкретного проекту.

Нюанси фандрейзингу

Отримання ґранту навчальним закладом значно залежить від особистості фандрейзера (або управителя/менеджера з фандрейзингу). Адже в цій сфері діяльності унікальність чи суспільна корисність ідеї не є абсолютною запорукою успіху проекту.

Натомість важливо, щоб менеджер зумів:

  • провести якісний аналіз ринку
  • обрати «правильну» ідею для майбутнього проекту
  • ефективно спланувати роботу
  • дібрати команду професіоналів, синергічний ефект діяльності якої забезпечить перемогу в конкурсі проектів (програм).

Ефективне управління — а особливо планування — процесом фандрейзингу дасть змогу навчальному закладу втілити свою унікальну ідею в життя і вивести на якісно новий рівень співпрацю з донором — благодійним фондом, державною чи приватною організацією, меценатом.

Фандрейзинг провадять у кілька стадій:

передпроектна

  • пошук ідеї та потенційних партнерів

ініціювання

  • поверхневий аналіз ситуації
  • опис майбутнього проекту

планування

  • вивчення досвіду реалізації подібних проектів
  • аналіз груп інтересів
  • планування ризиків та результатів
  • складання детального плану проекту, де, зокрема, визначено:

– часові параметри

– людські ресурси

– обсяг коштів на реалізацію

реалізація

  • робота з командою за заздалегідь узгодженою послідовністю дій

завершення

  • оформлення кінцевих документів
  • перевірка результатів проекту
  • фінішний звіт про виконання проекту
  • затвердження звіту донорською організацією

Вітчизняні особливості

До фандрейзингу в Україні досі ставляться з деякою обережністю, це ще не мейнстрім, як у країнах Заходу.

Здебільшого навчальні заклади обирають стратегію гнучкого реагування на потенційні можливості. Тобто, маючи намір отримати донорську допомогу на реалізацію певного завдання, керівництво закладу:

  • аналізує спершу інформацію про представлені на ринку пропозиції від ґрантодавців
  • підлаштовує чи розробляє власний проект, орієнтуючись на вимоги донора.

Методи реалізації обраної стратегії навчальним закладом можуть бути:

інтенсивні

  • обирають конкретну донорську програму чи благодійний фонд
  • враховують абсолютно всі вимоги донора
  • доводять власну ідеї до рівня потенційного переможця

екстенсивні

  • беруть участь у максимальній кількості відкритих та закритих конкурсів як в Україні, так і за кордоном

На Заході ж ситуація кардинально протилежна: більшість закладів орієнтуються на власну ідею, а не на можливості. Адміністратори дошкільної та шкільної освіти постійно моніторять ринок, шукаючи конкурси в галузі, що максимально близька до їхнього проекту, — і подають заявки.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді