Право батьків подавати будь-яку кількість заяв до інших шкіл, в які їхню дитину можуть зарахувати за наявності вільних місць, нормативними документами, зокрема Порядком, не обмежене.
Але мережа закладів освіти нерівномірна: і за розташуванням, і за бажанням батьків потрапити у той чи той заклад. Тому, якщо кількість заяв про зарахування до першого класу перевищує спроможність закладу, керівнику потрібно шукати способи врегулювати ситуацію. Які, на мою думку, вони можуть бути?
Правильно було б відкрити додатковий клас (класи), щоб зарахувати всіх охочих. Часто це зробити неможливо із об’єктивної причини — у школі немає вільних приміщень, щоб розмістити додатковий клас (класи).
Ще один варіант — організувати другу зміну. Цей спосіб викликає законне невдоволення батьків. Крім цього, не завжди є вільні приміщення.
У ситуації, коли немає змоги збільшити спроможність закладу, ми обрали варіант провести жеребкування. Він не ідеальний, але прийнятніший, ніж зараховувати дітей за черговістю подання заяв (черги під школами та перепродаж місць у черзі) або за датою народження дитини (це також своєрідне жеребкування, але без рівних шансів).
31 травня заклад завершує прийом заяв про зарахування у перший клас.
Із 5 до 10 червня — заклад проводить жеребкування, якщо є вільні місця після того, як зарахували всіх дітей, які мають на це першочергове право: проживають на території обслуговування, у закладі вчаться старші брати чи сестри, дитина працівника закладу освіти.
Минулорічний досвід показав, що якщо жеребкування проводити відкрито, за прозорими, зрозумілими правилами, жодних претензій у батьків до школи не виникне. Як саме це зробити — ділюся рекомендаціями. У них враховано власний досвід, досвід колег та роз’яснення юристів.
Рекомендації не суперечать Порядку, але не мають офіційного статусу: ви не зобов’язані їх виконувати, але можете скористатися на власний розсуд.
Далі наведено норми Порядку, а після них рекомендації та приклади, як ми застосували норму.
Проведення жеребкування на вільні місця у перший клас
1. Як обрати терміни проведення
Порядок визначає: «Жеребкування проводиться у період з 5 по 10 червня» (п. 1 гл. 2 розд. ІІ).
Для того щоб більше батьків змогли взяти участь у лотереї зараахування на вільні місця у перший клас, ми призначили його у вихідний день. У 2019 році запланували, що це будуть субота та неділя — 8, 9 червня.
Ще один варіант — провести жеребкування ввечері, не раніше 18:30.
Вихідні та робочі 2020
2. Як забезпечити відкритість, прозорість
Норма Порядку: «Жеребкування є заходом публічного характеру, що проводиться за добровільної присутності батьків дітей, які претендують на вільні місця, або уповноваженої ними особи на засадах випадкової вибірки, прозорості та відкритості». Поділимося, як її реалізували.
Поінформувати про дату, час, місце
Надзвичайно важливо про дату, час, місце проведення жеребкування вчасно поінформувати всіх батьків, які подали заяви на вільні місця. Ми надсилали повідомлення електронною поштою, поштові листівки, робили SMS-розсилку. Спосіб інформування школа обирає на власний розсуд.
Запросити ЗМІ
Ще одна норма щодо відкритості, прозорості жеребкування: «Під час жеребкування мають право бути присутніми представники засобів масової інформації та громадських об’єднань, зареєстрованих в установленому порядку».
Запросити журналістів на лотерею зарахування дітей в перший клас — в інтересах школи. Бо саме відкритість процедури гарантує її чесність та захищає від можливих звинувачень із боку тих, хто не отримав бажаного результату під час жеребкування.
Повідомити та запросити засоби масової інформації можна так:
- розмістити інформацію на дошці оголошень у школі;
- розмістити повідомлення на сайті школи (сторінках у соцмережах);
- розіслати SMS-запрошення, повідомлення у групах в месенджерах (Skype, Viber, Facebook тощо);
- поінформувати через прес-службу чи відділ комунікацій органів місцевої влади.
Обов’язково потрібно попередити спостерігачів від громадських організацій та журналістів, що вони мають право спостерігати за жеребкуванням та фіксувати його хід, але в жодному разі не мають права втручатися у його хід.
3. Барабан? Скринька? Жеребки? Які обрати
Порядок визначає: «Жеребкування проводиться за допомогою барабана, скриньки або іншого пристрою, що має бути виготовлений з прозорого матеріалу, з використанням однакових за розміром, кольором, вагою, формою та іншими ознаками кульок, карток, аркушів паперу тощо». Розкажемо, що рекомендуємо.
Пристрої для жеребкування
Прозорий барабан (лототрон), скриньку чи іншій пристрій для жеребкування можна або виготовити у шкільній майстерні, або взяти у тимчасове користування. Крім того, практично у кожній школі під час виборів розташовують виборчі дільниці, тому можна скористатися малими прозорими скриньками для голосування вдома.
Жеребки
Щодо жеребків Порядком передбачено, що: «Жеребки виготовляються чи запаковуються у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом до моменту діставання їх з пристрою».
Під час витягнення жеребка не має бути жодної можливості бачити номер на ньому.
Жеребками можуть бути:
- складені невеличкі аркуші цупкого паперу (непрозорого, щоб не просвічував напис);
- роз’ємні кульки (на кшталт Кіnder Cюрпризу);
- складені навпіл шматочки пластику.
Згідно з Положенням: «Тип пристрою та жеребків визначається конкурсною комісією до її засідання, на якому відбувається жеребкування».
До початку жеребкування конкурсна комісія, яку створено наказом по школі, ухвалила рішення про пристрій для жеребкування та про жеребки. У нас був прозорий барабан та складені аркуші цупкого непрозорого паперу.
Рішення оголосили присутнім на жеребкуванні та продемонструвати пристрій і жеребки.
Щодо кількості жеребків у Положенні визначено таке: «Загальна кількість жеребків має дорівнювати кількості дітей, які претендують на вільні місця. Кількість жеребків, які дають право бути зарахованим на вільне місце, має відповідати кількості таких вільних місць».
У 2018 році на вільні місця в нашу школу подали 96 заяв. Відповідно ми підготували 96 жеребків.
4. Який порядок зарахування
Норма Порядку: «Інформація про те, які з жеребків дають право бути зарахованим на вільне місце, має бути доведена до відома усіх присутніх учасників жеребкування з обов’язковим відображенням у відповідному протоколі засідання конкурсної комісії».
Як це реалізували. Наприклад, у закладі є 32 вільних місця, а заяв — 96. Тоді право на зарахування дають жеребки з номерами від 1 до 32. Номерки від 33 і вище потрапляють до резервного списку.
Цей список дуже важливий, бо чимало батьків подають заяви на вільні місця у кілька шкіл. Якщо батьки дитини, яка отримали право на зарахування до нашої школи за жеребом, оберуть інший заклад освіти, ми запропонуємо вчитися у нас наступній у цьому списку дитині.
У наведеному прикладі це право отримає дитина, якій випав жеребок номер 33. Якщо її батьки відмовляться, наступний — 34 тощо.
Резервний список корисний ще й тим, що дає змогу уникнути додаткового жеребкування, якщо у списку зарахованих до школи (і за правом першочергового зарахування, і за жеребкуванням на вільні місця) з будь-яких причин з’являться вільні місця.
5. Із чого розпочати жеребкування
Порядок визначає: «Жеребки до їх поміщення у пристрій демонструються присутнім учасникам жеребкування, які мають право оглянути як жеребки, так і пристрій».
Перш ніж почати жеребкування, ми розміщуємо барабан та жеребки так, щоб усі присутні могли оглянути їх зблизька, але не торкатися.
Дуже доречно після огляду запитати присутніх, чи всі змогли оглянути барабан і жеребки. Після ствердної відповіді можна помістити жеребки до пристрою для жеребкування.
6. Як відбувається жеребкування
Згідно з Порядком: «Після перемішування жеребків у пристрої кожен учасник жеребкування дістає жеребок з пристрою у порядку розміщення дітей у списку, сформованому в алфавітному порядку, розпаковує його, демонструє та оголошує усім присутнім учасникам жеребкування та членам комісії його зміст. У разі відсутності під час жеребкування одного з батьків дитини або уповноваженої ними особи жеребок замість них дістає з пристрою визначений конкурсною комісією член цієї комісії».
Як проводимо
Голова комісії запрошує по черзі учасників із числа тих, хто включений до списку. Якщо в залі є батьки дитини, то один з них тягне жеребок.
Учасник підходить до комісії та ставить підпис у протоколі засідання комісії, яким засвідчує участь у жеребкуванні, а потім тягне жеребок. Якщо батьків або представників дитини у залі немає, то жеребок за них тягне уповноважений член комісії.
Що рекомендуємо
Минулого року деякі батьки пропонували тягнути жеребок дитині. Ми не заперечували проти цього. Цього року ми дійшли до висновку, що це не дуже правильно, бо так батьки перекладають свій вибір та «відповідальність» за нього на дитину. Це може бути травматично для дитини, якщо вона витягне «нещасливий» жеребок. Тому, на нашу думку, жеребок має тягнути доросла людина.
Інформацію про результат кожного учасника жеребкування одразу фіксуємо у протоколі засідання конкурсної комісії.
Щоб забезпечити прозорість процедури, проектуємо інформацію про витягнуті жеребки та підсумковий протокол на екран у приміщенні, де проходить жеребкування.
Минулого року спрацювала така схема: на великий екран одночасно виводили зображення витягнутого номерка та електронний протокол, який заповнювали на очах присутніх.
Це дало змогу запобігти можливим претензіям до процедури, а ще — додатково контролювати хід жеребкування. Учасники, які уважно стежили за екраном, поправили нас двічі: коли потрібно було правильно написати прізвище дитини і коли помилково внесли інший номер жеребка.
7. Як завершити жеребкування
Порядок рекомендує так: «Після діставання останнього жеребка головою або одним з членів конкурсної комісії оголошуються результати жеребкування, що фіксуються в протоколі, який підписується усіма членами конкурсної комісії, та є підставою для видання відповідного наказу про зарахування дітей на вільні місця».
Ми виконали зазначену норму. Усі жеребки — витягли, список претендентів на вільні місця (основний та резервний) — сформували.
8. Як бути зі скаргами
Порядок визначає: «Учасник жеребкування може звернутися зі скаргою до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, протягом двох робочих днів після оголошення результатів жеребкування».
Що зробили ми. Потрібно було забезпечити право присутніх на жеребкуванні безпосередньо висловити свої претензії. Одразу після завершення жеребкування голова конкурсної комісії запитав присутніх, чи є в них претензії чи/або пропозиції, зауваження, чи можливо чимось хтось невдоволений. Він запропонував присутнім внести до протоколу жеребкування свої зауваження чи/або пропозиції.
Після того як члени комісії підписали підсумковий протокол, ми запропонували всім охочим підійти та сфотографувати його.
