Еміль Жак-Далькроз (Emile Jaques-Dalcroze) вважав ритм універсальним началом, що формує тіло і дух людини: допомагає корегувати фізичні вади, позбавляє від психологічних комплексів, дає змогу знайти радість життя через творчість. Аби наблизити дітей до розуміння музичного ритму, педагог робив акцент на таких видах діяльності, як:
- сприймання музики;
- пластична імпровізація.
Емоційний інтелект педагога: ВЕБІНАР
У чому специфіка педагогічних ідей Еміля Жак-Далькроза?
Еміль Жак-Далькроз вважав, що передусім слід навчати дітей відчувати музику, проникатися відчуттями, які породжує ритм і звуки, відгукуватися на них рухами тіла. Педагог наголошував на різниці ритміки й танцю: спонтанність, довільність, свобода замість завчених «па» і класичних поз.
Методична система Еміля Жак-Далькроза передбачає триєдність музики, слова й руху, де музика є основоположною силою, а не акомпанементом чи музичним фоном. На відміну від інших вправ під музику, що орієнтовані лише на її метричну пульсацію, в системі ритмічної гімнастики тіло «вчиться» реагувати на такі аспекти музики:
- метроритмічна організація
- акцентуація
- паузи
- звуковисотність
- модуляційні процеси
- агогіка й динаміка
- темп
- особливості інтонування та фразування.
Діти можуть втілювати ладове забарвлення музики пантомімою, особливості її ритмічного рисунка — плесканнями та притупами, динамічні відтінки — амплітудою та напрямком рухів, темп — інтенсивністю, швидкістю рухів.
Зрештою, тіло має так опановувати «музичну тканину», щоб складалося враження про «життя з музикою, життя в музиці».
Чому важливо уважно слухати музику?
М’язи і нервова система дитини, на думку Еміля Жак-Далькроза, мають бути привчені до відтворення різноманітних ритмічних рухів, резонувати на звуки, немов струни, а вухо — правильно сприймати звучання, бо це й дає поштовх для його пластичних втілень. Тому важливим у музичному вихованні педагог вважав сприймання музики: вслухаючись у музичний твір, дитина емоційно налаштовується на його характер, а відтак рухається відповідно до нього.
Також слухання музики та її обговорення активізує розумові здібності дітей, їхню увагу та спостережливість.
Які рухи покладені в основу пластичних імпровізацій?
Уже відомий дітям музичний твір — вдалий фон для пластичних імпровізацій. Утім особливої ваги Еміль Жак-Далькроз надавав пластичним імпровізаціям як відгуку на музичну імпровізацію педагога. Вони забезпечують необхідний ефект новизни та непередбачуваності, вчать миттєво реагувати на музичне звучання.
Основним елементом ритмічної гімнастики є крок — своєрідна одиниця, яка і відміряє час, і структурує простір. Крок вкладається в межі четвертної ноти. Коротшим тривалостям відповідають коротші кроки, а довшим — кроки, що поєднуються з рухами рук і тіла.
Крок — це основа, на яку в ритмічних вправах зазвичай «нанизують» багато інших рухів:
- основні — ходьба, біг, стрибки;
- загальнорозвивальні — махи, вправи з предметами на розвиток плавності, пластичності, гнучкості й точності рухів;
- імітаційні — відтворення дій людей, поведінки тварин, руху транспорта тощо.
Ритмічна гімнастика Еміля Жак-Далькроза дає змогу розвивати голос, інтонаційну виразність мовлення, що є особливо важливими для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Адже пластичну імпровізацію педагог радив поєднувати також з імпровізацією вокальною — той, хто рухається, може одночасно наспівувати, у такий спосіб синхронізуючи рухові та мовленнєві творчі прояви.
♥ Розвиток відчуття і сприймання дошкільника
📝 Нова Інструкція з діловодства в ЗДО
Чи корисна ритмічна гімнастика для дітей з особливими освітніми потребами?
Ритмічна гімнастика має потужний корекційний потенціал. Підтвердження тому — факт, що ідеї Еміля Жак-Далькроза часто адаптують для музичного виховання дітей з особливими освітніми потребами, як-от із синдромом Дауна, затримкою психічного розвитку, загальним недорозвитком мовлення, психо-неврологічними розладами тощо.
На заняттях із такими дітьми використовують спеціальні вправи, у яких той чи той засіб музичної виразності — темп, ритм, штрихи, динаміка — синхронізується з певними рухами: кроками, бігом, стрибками, плесканням тощо. Також актуальними є вправи, спрямовані на виховання швидкої реакції — уміння швидко включатися в рух, переривати або змінювати його (див. Додаток).
Акцент на втіленні в рухах музичного ритму дає педагогам змогу відновлювати рівновагу в діяльності нервової системи дитини, стримувати занадто збуджених і розгальмовувати неквапливих дітей, врегульовувати їхні неправильні й зайві рухи.
А ще ритмічна гімнастика сприяє загальному фізичному розвитку дітей, зокрема:
- вдосконаленню координації рухів
- поліпшенню постави
- підвищенню життєвого тонуса.
Дитина має бадьорий, радісний настрій, а це позитивно позначається на стані організму загалом.
Скачайте Наостанок процитуємо самого Еміля Жак-Далькроза, який казав: «Ми не знаємо могутнішого і сприятливішого засобу впливу на життя та процвітання всього організму, ніж почуття радості...». Тож остання, але, напевно, найголовніша умова для занять із ритмічної гімнастики — дарувати дітям радість.
Ольга Барабаш, музичний керівник
дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 9 «Чарівник», Луцьк
