Розвиток комунікативних навичок педагогів: план роботи
Що таке коучинг
Коучинг – новітня потреба суспільства, що виникла внаслідок змін сучасності, а саме:
- стрімкі зміни в суспільстві;
- маніпуляції людською свідомістю з метою впливу на поведінку і вчинки, як окремих осіб, так і цілих груп чи певної спільноти;
- гіперінформаційний простір;
- постійні стреси, викликані кризами економічного, політичного, культурного і духовного життя.
Все це, як ніхто, відчувають зараз на собі українці в будь-якій галузі. Тому надзвичайної актуальності набирають нові важелі впливу на розвиток, зокрема, освітнього процесу в нашій країні. Один із них – коучинг, який, на жаль, ще мало вивчений в освіті.
Коучинг в освіті — це партнерство, творча взаємодія рівноправних учасників освітнього процесу, спрямована на виявлення та реалізацію потенціалу того, хто навчається, для досягнення ним високого освітньо-професійного, соціального, особистісного розвитку. Іншими словами, це розкриття потенціалу осіб для їх максимальної ефективності.
Інтерес до коучингових технологій в освіті викликаний вимогами педагогіки партнерства та завданнями адаптації сучасної школи до потреб споживачів освітніх послуг. Крім цього, коучинг сприяє розвитку потреби педагогів у саморозвитку і самовдосконалення.
Педагогічний коучинг передбачає:
- індивідуальну роботу (професійно-фахове, навчально-методичне, психолого-педагогічне консультування), спрямовану на особистісні і професійні досягнення;
- адаптивний стиль управління, направлений на безперервний розвиток працівників освіти;
- індивідуальне і групове консультування.
Методи і принципи коучингу ґрунтуються на твердженні, що кожна людина від природи безмежно талановита, володіє великим потенціалом, який не використовується повною мірою. А тому дана методика, розвиваючи різні види інтелекту – мисленнєвий, емоційний, тілесний, енергетичний, духовний інтелект, соціальний, – задіює свідомість і підсвідомість.
Метою застосування педагогічного коучингу є підвищення якості освітніх послуг і забезпечення на цій основі здатності працівника до конкурентоспроможності, підвищуючи продуктивність та якість власної професійно-педагогічної діяльності. Все це, у свою чергу, формує у педагогів сталу мотивацію до навчання протягом життя. Підготовлений таким чином персонал охоче бере на себе відповідальність, його не тркба підганяти чи надмірно контролювати, а також сприяє виникненню нових конструктивних ідей, розвитку мобільності і здатності до швидкої адаптації в нових умовах, що в період воєнної агресії дуже цінно.
Коучинг нагадує підготовку до спортивних змагань, стосунки тренера і спортсмена, де завдання пероого (коуча) – так підготувати свого підопічного, щоб той зміг самостійно гідно виступити на змаганнях, навіть коли тренер буде відсутнім. Коуч не підказує, куди далі рухатися, його мета – створити широке інформаційне поле, допомогти визначити плюси та мінуси, що можуть виникнути під час роботи, зрозуміти, які ресурси в людини наявні, і допомогти їх задіяти.
Концепція коучингу заперечує будь-яке застосування насильства, якими б добрими намірами воно не обґрунтовувалося, щодо особистості. Він зосереджений тільки на актуальному вимірі «тут і зараз», не оперує минулим, а спирається виключно на поточний стан речей.
Освітній коучинг зорієнтований на майбутнє та сфокусований на вирішенні конкретних ділових питань.
Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
Як проходить коучинг
Коучинг може проводитися у різних формах, проте ключовими у ньому мають бути регулярність і систематичність. Коучинг-сесії (зустрічі) можуть відбуватися у вигляді вебінарів, онлайн-конференцій, консультацій на виробничих нарадах, під час проведення майстер-класів, ділових перемовин, за допомогою електронної пошти, тощо. Але це не означає, що дані форми є обов’язковими і прив’язані до певного часу і місця. Такі зустрічі можуть носити і приватний характер, коли розмови ведуться під час подорожі автомобілем, на пікніку, під час відпочинку, тощо. Завдання коуча – записати всі тези бесіди і після завершення розмови передати людині для самостійного опрацювання.
Вид коучинг – занять визначається відповідно до потреб, запитів, професійних проблем. Тривалість коучинг-сесії може коливатися від 30 хвилин до півтори години.
Її структура (або план) включає в себе
- визначення цілей,
- ідентифікацію перешкод,
- постановку завдань,
- пошук рішень,
- планування дій. Коуч-сесія обов’язково повинна закінчуватися конкретним планом дій, які клієнт буде здійснювати в проміжку між сесіями. Дії повинні бути сформульовані максимально конкретно і їх досягнення має бути чітко визначено в часі.
- висновок, підведення підсумків. На заключному етапі коуч обговорює з клієнтом підсумки даної сесії – що цінного бачить в ній клієнт для себе, наскільки він просунувся в досягненні своєї основної мети. За 5 хвилин до закінчення сесії коуч робить «п’ятихвилинне попередження»: «До закінчення нашої зустрічі залишається п’ять хвилин. Давайте обговоримо її підсумки».
Хто такий коуч, кому він потрібен і хто ним може бути
Якщо педагогу важко визначитись із своїми професійними проблемами, у нього виникають питання, на які він сам не в змозі дати відповідь, – тоді йому точно потрібен коуч-наставник, людина, яка допомагає прийняти рішення, впоратися із життєвими труднощами. Ним може бути кожен, якщо:
- володіє професійним і комунікативним досвідом;
- реально зацікавлений в допомозі іншій людині (головна мотивація – не гроші, а вирішення проблеми);
- здатний виробити мотивацію для інших;
- оптиміст за життєвою позицією;
- креативний;
- толерантний;
- стресостійкий,
- ерудований;
- вміє встановлювати довірливі стосунки.
У педагогічному колективі завжди знайдеться така людина. Це може бути керівник, хтось із адміністрації, досвідчений педагог, психолог, соціальний педагог. запрошений тренер – фахівець. Головне, щоб претендент на коуча був сам зацікавлений у вирішенні проблеми. Але його завдання – не дати готовий розв’язок ситуації, а показати шлях до нього, способи її вирішення особа, колектив має знайти сам.
Головним інструментом має бути діалог.
Коуч забезпечує безпечний, креативний та неосудливий простір. Він задає питання, що спонукають до роздумів і слухає, щоб допомогти клієнту дослідити, розміркувати та прийняти рішення.
Коуч допомагає внести зміни у життя, бізнес чи кар’єру, підвищити ефективність роботи, покращити стосунки з іншими або розвинути конкретні навички, фокусуватися на важливих речах:
- знаю, чого хочу;
- упевнений (упевнена), що зможу цього досягти;
- розумію, для чого це мені потрібно.
Допомагає сформувати позитивні переконання:
- Я живу і дію «тут і зараз».
- Я маю чітке уявлення про своє майбутнє.
- Я є зрілою, самомотивуючою особистістю.
- Я оперативно розв’язую різні завдання.
- Я і люди, що мене оточують – найвища цінність.
- Я знаю, як досягти поставленої мети.
- Я знаю, що мені робити, і я це зроблю.
- Я отримую задоволення від діяльності.
- Я реально оцінюю власні можливості і моделі поведінки.
- Я визначаю пріоритети і формулюю цілі.
Алгоритм проведення педагогічного коучинга
1.Установлення довірливих стосунків між коучем і колективом чи окремим педагогічним працівником.
2. Спільне визначення професійних завдань для досягнення конкретної мети.
3. Дослідження поточної проблеми (ситуації);
4. Визначення внутрішніх і зовнішніх факторів на шляху до запланованого вершинного результату.
5. Вироблення і аналіз потенційних можливостей для подолання професійних труднощів, перешкод у вирішенні проблеми.
6. Вибудовування «Моделі професійно-особистісного зростання», що передбачає вибір конкретного варіанту дій і складання плану дій у формі індивідуальної освітньої траєкторії, проекту розвитку педагогічної майстерності.
7. Домовленість про те, що конкретно має бути зроблено до певного терміну і в які терміни.
Кожне наступне заняття починається з огляду і аналізу виконаних завдань попередньої сесії. Це мотивує до реалізації рішень, дозволяє контролювати хід проблеми і оцінювати ефективність зробленого.
Результатом коучингових послуг має стати набуття вчителем нових професійно значущих знань, сформованість сталої мотивації до подальшого вдосконалення педагогічної майстерності із вибором змісту, форми, терміну, параметрів навчання.
Техніки коучингу у роботі з педколективом
На першому етапі коучингового процесу відбувається наведення контактів і аналіз ситуації та збір інформації. Адже коучинг може починатися тільки тоді, коли людина чи колектив усвідомлює потребу у необхідності самовдосконалення в межах власної професійної діяльності або в зміні підходу до виконання будь-якої іншої діяльності. Без усвідомлення потреб майже неможливо змінити поведінку. Тому доцільно буде скористатися технікою, яку називають «ефект люстерка», або іншими словами невербальне віддзеркалення. Це повторення міміки, інтонації, жестів своїх співрозмовників. На рівні підсвідомості віддзеркалення дає відчуття, що ми думаємо та відчуваємо так само, як і наш співрозмовник. Ось чому цей прийом або «закон люстерка» допомагає якнайкраще встановити контакт з іншою людиною, а також досягти взаєморозуміння.
Для повторення жестів і міміки знадобляться спостережливість і природність вашої невербальної поведінки. Треба налаштуватися немовби на одну й ту ж хвилю. У результаті ви, як коуч, станете передбачати рухи співрозмовників, а вони теж стануть повторювати ваші вирази і жести. Щоб правильно копіювати пози та міміку, треба уміти розбиратися в їх значенні. Слід зауважити, що під час коучингової сесії переймати захисну позу, невдоволені вирази, позу і жести невпевненості або переваги не можна, тому що так не буде взаємодовіри.
Запитання – головний інструмент коучингу
Коучинг дозволяє знаходити правильні відповіді – і життя змінюється:
- Хто я?
- Чого я хочу по-справжньому?
- А як зміниться моє життя, коли я це отримаю?
- Що для мене цінне і важливе?
- Що для мене бути щасливим?
- Що для мене любов (до себе, до інших)?
- В чому смисл того, що я роблю?
- Заради чого все це?
- Що я хочу від життя?
- Що життя хоч від мене?..
- Навчитися задавати правильні запитання собі, близьким, співробітникам, команді.
Техніка парафраз
Важливим моментом є впровадження в процес проведення коучингу технік парафраз, повторення або інтерпретації. Наприклад, «Якщо я правильно зрозумів, Ви …».
У підсумку, обов’язково потрібно визначити сильні сторони колективу та його обрії для подальшого розвитку:
- у часі: «Коли Вам важливо отримати...?», «Коли Ви плануєте досягти поставленої мети?», «Скільки часу Ви відводите собі для досягнення ...?»;
- у просторі: «Де б Ви хотіли, щоб пройшла дана подія?», «Як би мало виглядати те місце, де ...?», «Опишіть ідеальне місце для Вашої роботи?»;
- за місцем призначення: «Як ще Ви могли би використати свої сильні якості для досягнення поставленої мети?».
Рекомендації для коуча при постановці запитань:
1. Ставити питання по одному.
2. Робити паузи після питань.
3. Дочекатися відповіді, утримуватися від своїх відповідей.
4. Слухати уважно (активне слухання) клієнта.
5. Ставити питання впевненим тоном голосу.
Часто саме після застосування коучем техніки перефразування люди зовсім по-новому дивляться на свою проблему або на питання, яке розглядалося під час коучингової сесії. У ту мить, коли одна і та сама ситуація проговорюється іншими словами іншою людиною дає їм можливість подивитися на неї по-іншому або зрозуміти для себе зовсім інші речі.
Технологія коучингу SMART. Це мнемонічна абревіатура, яка використовується в проектному менеджменті та управлінні для визначення цілей і постановки завдань. У практиці управління існують так звані SMART-критерії, які повинні відповідати меті. Це абревіатура, утворена першими літерами англійських слів: конкретний (specific); вимірний (measurable); досяжний (attainable); значущий (relevant); який співвідноситься з конкретним терміном (timebounded). Правильна постановка мети означає, що мета є конкретною, досяжною, значущою і співвідноситься з конкретним терміном.
Важливо також визначити екологічність мети (на що і на кого ще може вплинути досягнення мети) і зони контролю (на що саме може впливати клієнт, що знаходиться поза зоною його контролю).
Питання для визначення мети:
- S: «Що саме Ви хотіли би мати на виході?»
- М: «Як можна це виміряти? Як Ви дізнаєтеся, що досягли мети?»
- А: «Наскільки ця мета досяжна?»
- R: «Наскільки реально досягти цього за даний проміжок часу?»
- Т: «За який термін Ви хотіли би досягти цієї мети?»
• Екологія: «На кого ще може вплинути реалізація цієї ідеї?»
• Зона контролю: «Наскільки Ви можете впливати на ситуацію? Чи знаходиться вона в зоні вашого контролю? Що саме Ви можете контролювати?»
Технологія коучингу «GROW» (від англ. grow – зростання) – полягає в певній послідовності постановки ефективних питань. Для запам’ятовування технології GROW
Використовується мнемонічне правило:
Gool – постановка мети (В якому напрямі ми хочемо працювати? Чого ми хочемо? Яка наша довгострокова мета? Чи ми цього хочемо? Після закінчення нашої розмови, щоб ви вирішили змінити? Якого результату ви чекаєте від нашої бесіди? Чи зможемо ми досягти цього результату за відведений нам час? Назвіть найкорисніший результат);
Reality – аналіз реальності (У якій ситуації ми зараз знаходимося? У якому стані ви перебуваєте в даний момент? Якими ресурсами ми володіємо? Чого ми боїмося? Які причини змушують відчувати себе так? Хто причетний до цих подій? Що зроблено на даний момент з цього? Які наслідки мали ці дії? Що станеться, якщо ми досягнемо бажаного? Хто ще може вплинути на ситуацію?);
Options – розробка варіантів дій (Що може допомогти нам у вирішенні питання? Яким методом ми будемо діяти? Що ще ми можемо зробити? Яке рішення задачі Вам найбільш приємно? Які дії ви зможете здійснити, щоб виправити ситуацію? Які у вас є ще альтернативи цьому вибору? Чи були вирішені ці проблеми в минулому успішно? Яке рішення, на вашу думку, запропонувала б авторитетна для вас людина? Чи хочете ви почути мою думку з цього приводу? Яких варіантів дотримуєтесь ви? Назвіть переваги і недоліки, які приховані при неглибокому обговоренні? Які з рішень цікаві вам?);
Will – сфокусування уваги на волі для досягнення мети, реалізації запланованої дії (Що ми вибираємо для досягнення мети? Чи працюють вибрані варіанти? Що допоможе досягти мети? Чи сильний у нас мотив? Яка самоорганізація і чи правильно ми управляємо часом для досягнення мети? Якою буде перший крок для здійснення обраного варіанту? Назвіть наступні ваші дії? Які складнощі можуть вам перешкодити? Якими способами ви будете досягати мети? В якій підтримці ви ще маєте потребу? Хто може її здійснити? Як і коли ви зможете отримати цю підтримку).
Отже, застосування будь-якої техніки коучингу базується на таких принципах:
1.Люди здатні змінюватися лише в тих випадках, коли самі захочуть цього і готові до цього.
- Наші переконання щодо власних можливостей прямо пов’язані з нашими досягненнями.
- Ми обмежуємо наш потенціал рамками наших переконань (про зовнішні або ситуаційні бар’єри).
- Люди вчаться лише тоді, коли дійсно залучені у процес.
- Навчання відбувається тоді, коли ми мислимо і будуємо плани на майбутнє.
- Для того щоб допомагати іншим, ми безперервно прогресуємо самі.
За матеріалами статті журналу Вихователь-методист дошкільного закладу
