Як використовувати онлайн-дошку в роботі з учнями: ідеї
Чи можна виміряти, наскільки впливають на якість навчання такі форс-мажорні обставини, як карантинні обмеження та воєнний стан?
Карантинні обмеження та війна, безумовно, вплинули на якість освіти в Україні. Цього ніхто не заперечуватиме. Та щоб говорити про якісь вимірювання, передусім потрібно чітко визначитися з ключовими поняттями.
Якщо звернутися до міжнародного права, то там так само важко знайти тлумачення «освітніх втрат». Та все ж за кордоном про освітні втрати звітують різні державні, як-от Агентство США з міжнародного розвитку, громадські та міжнародні організації. Але фактом є те, що в світі досі немає уніфікованого підходу до визначення та способу вимірювання освітніх втрат, незважаючи на вже значну кількість статей.
До спалаху пандемії COVID-19 дослідження стосувалися саме навчальних втрат, які мали б спричиняти літні канікули. Серед науковців стало популярним поняття «summer learning loss», коли 1996 року було опубліковане одне з перших ґрунтовних досліджень згаданого феномену. Автори дійшли висновку, що за три місяці літніх канікул учні можуть втрачати до місяця академічного прогресу, однак ці втрати майже нівелюються, якщо учень хоча б раз на два тижні пригадує матеріал, який йому викладали в школі, чи відвідує літній табір, а батьки, в свою чергу, сприяють такій самоосвіті. Зрештою, літні освітні втрати не визнано критичними.
Після початку пандемії COVID-19 про навчальні втрати знову заговорили, але вже зовсім в іншому контексті, зважаючи не лише на тривалі закриття шкіл, а й міркуючи про рівень ефективності дистанційного навчання. Однак знову це відбувалося без будь-якої узгодженості чи універсальності у визначенні основної термінології.
Якщо розглядати поняття, які найчастіше пропонують дослідники, то їх два: навчальні втрати (Learning loss) та прогалини/розриви у навчанні (Learning gap). Обидва доволі схожі, погодьтеся. Публічний Словник освітніх реформ тлумачить навчальні втрати як будь-яку втрату знань і навичок, академічний регрес через певні перерви в навчанні. Натомість прогалини/розриви у навчанні — це відмінності між фактичними результатами, академічним прогресом учня та очікуваними результатами, які встановлюють стандарти чи передбачені середньостатистичними даними. Як бачимо, прогалини/розриви у навчанні є ширшим поняттям, аніж навчальні втрати.
У спеціальному звіті Світового банку про вплив військової агресії рф на українську освіту також зустрічається поняття навчальних втрат, але стосується передбачення падіння країни у рейтингу PISA на 20 пунктів та зменшення рівня доходів сучасних учнів на 10% у майбутньому. Та при цьому не пропонується ані механізму вимірювання навчальних втрат, ані дефініції самого явища.
Зовсім інший термін — незавершене навчання/недоотримані знання (Unfinished learning) — використовує одна з найбільших міжнародних консалтингових компаній McKinsey. Гадаю, це найбільш новий та відповідний сучасним реаліям термін, під яким мається на увазі відхилення від очікуваного результату в навчанні, але, на відміну від усіх інших згадуваних вище термінів, він у своїй семантиці не містить ознак безповоротності.
Із самої назви “незавершене навчання” ми розуміємо, що колись навчання буде завершене, — і таким чином знімається додатковий тиск на вчителів та учнів, які й без того перебувають у доволі скрутних умовах. Але тут таки ж постає нове запитання: “Чи можемо ми виміряти незавершене навчання чи недоотримані знання?” Мабуть, відповіді потрібно шукати в кожній конкретній школі, у кожному класі і створювати максимальні умови для надолуження.
І все ж, як можна визначити «освітні втрати» в українських реаліях? Які відповідники шукати в нашому законодавстві, щоб розуміти, що саме і як досліджувати та надолужувати?
У нашому законодавстві визначене поняття «результати навчання», необхідні для переведення учнів на наступний навчальний рік та виконання вимог державних стандартів. Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового оцінювання учнів, державної підсумкової атестації.
Карантинні обмеження та воєнні дії впливають на якість знань учнів. Проте засновники, керівники шкіл та вчителі законодавством зобов’язані вживати вичерпних заходів для виконання учнями відповідних державних стандартів та визначених ними вимог до обов’язкових результатів навчання. Гадаю, все це можна порівнювати й аналізувати на рівні шкіл, на засіданнях педагогічних рад, передбачати зміни до календарно-тематичного планування, застосовувати резервні години навчальної програми тощо.
Разом із тим і на державному рівні варто закласти додаткові можливості громадам та школам на подолання недоотриманих знань. Одним зі способів може бути освітня субвенція на години варіативної складової, зокрема на індивідуально-групові заняття, адже не кожна громада може профінансувати такі видатки. А за відсутності бюджетного фінансування прогалини у знаннях учнів компенсуються в основному шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу, тобто напряму залежать від відповідальності, спроможності, умінь та навичок дітей і їхніх батьків.
Як можна резюмувати, поки що чіткого розуміння та критеріїв освітніх втрат не сформовано ні у західноєвропейській практиці, ні в українській. Однак системно проводяться вимірювання, моніторинги якості освіти. Що можна дізнатися з їх результатів про стан української освіти в цілому?
Державна служба якості освіти постійно моніторить стан якості освіти, щоб вчасно реагувати у межах своїх повноважень. Так, ми вже представляли результати вивчення питання щодо можливих труднощів у засвоєнні учнями навчального матеріалу в умовах карантинних обмежень і воєнного стану. Вони всі оприлюднені на офіційному вебсайті Служби та надані на розгляд Міністерству освіти і науки України для ухвалення рішень.
Якщо говорити про останні дані про стан якості української освіти в цілому, то, незабаром презентуємо результати дослідження, яке провели наприкінці 2022 року. Та вже зараз можу зробити акцент на такому: школи компенсують втрати навчального часу через самостійну роботу учнів. На це вказали 84% опитаних керівників міських шкіл та 78% сільських.
Навесні ми плануємо ще два дослідження. У квітні-травні продовжимо опитування вчителів про їхню роботу в умовах воєнного стану, проте вже не методом анкетування, а безпосередньо у фокус-групах, щоб отримати докладніші результати для аналізу. У травні, наприкінці 2022/2023 навчального року, проведемо загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у школах в умовах воєнного стану.
А наприкінці року запланували проведення дослідження соціальних та емоційних навичок учнів 10-ти і 15-років спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку. Як підсумок, наші громади, освітяни і сім’ї отримають комплексний набір інструментів, щоб сприяти соціальному й емоційному навчанню учнів, підвищувати їхнє задоволення від освітнього процесу та формувати якісні знання.
Таким чином, рівень імовірних освітніх втрат у знаннях учнів зможемо емпірично визначити після проведення усіх згаданих вище досліджень і тестувань.
