Одним із видів роботи практичного психолога є психологічне консультування батьків. Основний метод консультування — консультативна бесіда.
Тематичні консультації для батьків у ДНЗ
- Адаптація дітей до умов закладу дошкільної освіти: консультації для батьків дітей раннього і молодшого віку
- Труднощі дитини старшого дошкільного віку: консультація для батьків дітей старшої групи
- Пізнавальний розвиток молодших, середніх, старших дошкільників
Особливості психологічного консультування
Специфіка організації та проведення консультації для батьків у дошкільному закладі полягає в такому:
- доводиться працювати з «невмотивованим» клієнтом
- психологічне консультування має опосередкований характер.
Робота з «невмотивованим» клієнтом
Значного поширення в системі освіти набула практика консультування «невмотивованих» клієнтів. Така ситуація виникає, коли практичний психолог за власною ініціативою запрошує батьків на консультацію для розв’язання вже наявних проблем.
Тут визначальним моментом є саме запрошення батьків на консультацію.
Неправильно:
- запрошувати батьків через педагога
- розпочинати бесіду зі скарг на дитину, її поведінку, батьківські прорахунки у вихованні тощо.
Найоптимальнішим способом є особисте і безпосереднє звернення практичного психолога до батьків дитини з пропозицією обговорити її здобутки або з проханням допомогти розібратися, наприклад, в тонкощах дитячої поведінки.
Провокативна психотерапія
Опосередкований характер консультування
Відповідно до специфіки функціонування навчального закладу, консультування має проводитися тільки стосовно проблем дитини, особливостей її розвитку. Саме тому консультативний вплив здебільшого здійснюється опосередковано, тобто через батьків та педагогів.
Проте і в ситуації власного звернення батьки зазвичай не висловлюють справжніх причин свого запиту. Тому практичний психолог повинен вміти диференціювати зміст запиту, аби вийти на проблеми дитини та реальні потреби батьків, визначити, як опосередковано розв’язати її труднощі. Проаналізуємо найпоширеніші запити батьків.
| Запит 1. Необхідність підтвердження звинувачувальної позиції | Можливі позиції звинувачення:
Аналіз. Реальним мотивом звернення батьків до практичного психолога є підтримка власної позиції. Ставлення батьків до проблеми — драматичне, вони не бачать перспективи її розв’язання. У таких ситуаціях практичному психологу варто знизити ступінь драматизму за рахунок з’ясування істинного запиту. Якщо батьки чи один із них звинувачує дитину, то варто провести психодіагностичне обстеження дитини, щоб зменшити звинувачування надалі. | |
| Запит 2. Необхідність психоемоційної підтримки | Аналіз. Реальним мотивом запиту є потреба у співчутті, розраді. Ставлення до ситуації — песимістичне, невпевненість у собі, у своїх силах. Надання підтримки і спільне знаходження засобів і можливостей для розв’язання проблеми становить стратегію практичного психолога в такій ситуації. | |
| Запит 3. Потреба в пораді | Аналіз. Справжнім мотивом звернення до практичного психолога є потреба в пораді щодо розподілення відповідальності за прийняте рішення, його обґрунтованість. Ставлення до ситуації — невизначене. У такій ситуації практичному психологу варто визначити і сформулювати свою професійно-особистісну позицію без прийняття відповідальності за наслідки дій. За необхідності можна провести психодіагностичне обстеження дитини. | |
| Запит 4. Потреба у психосоматичному лікуванні дитини | Аналіз. Реальним мотивом звернення є потреба отримати рекомендації щодо корекції поведінки дитини та її можливого лікування. Ставлення до ситуації — оптимістичне. Якщо проблема перебуває в межах професійного поля практичного психолога, йому варто надати відповідні рекомендації, які задовольнятимуть запит батьків. Якщо проблема виходить за межі його професійної компетентності, варто порекомендувати батькам звернутися до фахівця відповідного профілю. |
Аналіз запиту дає змогу практичному психологу з’ясувати справжні труднощі дорослого у взаємодії з дитиною і вибудувати обґрунтовану стратегію психологічних впливів.
Специфіка організації консультативної бесіди
Організація консультативної бесіди розпочинається з визначення часу психологічного консультування в режимі роботи практичного психолога і ознайомлення всіх учасників навчально-виховного процесу з цим режимом.
Порядок проведення консультації:
- привітання
- з’ясування причини звернення
- визначення очікуваного результату
- резюмування, розроблення шляхів розв’язання проблеми
- обговорення рішення клієнта та його дій щодо досягнення очікуваного результату
Простір консультативної бесіди
Ідеальний для консультування варіант — спеціально облаштований для цього кабінет, де максимально забезпечено зручність та комфорт і ніщо не привертатиме уваги клієнта, не відволікатиме його від бесіди.
Якщо зручних меблів та спеціального приміщення немає, консультацію можна провести, організувавши тільки певну частину простору, найкраще в кутку приміщення, де можна було б посадити клієнта спиною до дверей, обмеживши його поле зору і максимально зосередивши його увагу на бесіді з практичним психологом.
Ідеальний варіант розміщення практичного психолога та клієнта:
- один навпроти одного і трішки навскоси: щоб кожен з них міг бачити обличчя співрозмовника або відвести погляд
- мати вільний простір для ніг, достатній, аби легко встати та сісти
- журнальний столик між клієнтом і практичним психологом, на який можна покласти якісь предмети або, за потреби, робити записи.
Час консультативної бесіди
Правильний вибір часу бесіди — коли і в клієнта, і в практичного психолога є можливість поговорити спокійно, не поспішаючи. Від цього залежить ефективність консультативного впливу.
Окрім цього, час має величезне значення і для самого процесу бесіди, що повинна мати чітко визначені початок та кінець. Годинник на столі або стіні — важливий атрибут психологічного кабінету. Він нагадує клієнту та практичному психологу, що час іде і їм обом необхідно працювати активно та динамічно. Для того, аби будь-яка репліка чи інтерпретація практичного психолога була прийнятою клієнтом та зрозумілою для нього, вона має з’явитися вчасно: ані зарано, ані запізно. Бесіда розгортається поступово, однак кожен етап має проходити у відведений для цього часовий проміжок.
Обговоріть тривалість консультації на початку зустрічі — в її організаційній частині
Батьки подекуди намагаються розширити межі свого запиту і ввести в нього запитання щодо своїх батьків, інших родичів або навіть друзів чи сусідів. У такому випадку складно завершити бесіду у визначений час, особливо якщо зустріч проходить наприкінці дня. Якщо призначати її на ранкові години, батьки будуть обмежені в часі, а практичний психолог матиме вагомі аргументи зі свого боку для завершення зустрічі.
Нерідко практичні психологи на початку діяльності не мають досвіду консультативної роботи. Пам’ятайте: його можна набути лише в процесі діяльності.
За матеріалом Тетяни Гулєвич,
директора Центру практичної психології
управління освіти Деснянської в місті Києві державної адміністрації
ж. «Практичний психолог: Дитячий садок»
