Діагностика психологічної готовності дитини до навчання у школі

Автор
Старший науковий співробітник Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук, Київ
Початок навчання — важливий етап у житті кожної дитини. Та щоб цей перехід був м’яким і без стресу, варто звернути увагу не лише на знання, а й на психологічну готовність дитини до школи. Звертаємо на це увагу в статті: компоненти психологічної готовності та методи їх діагностики

Психологічна готовність дитини до школи

Вступ до школи — така подія в житті дитини, коли визначальні мотиви її поведінки — мотив бажання («хочу») та мотив обов’язку («потрібно») — починають суперечити одне одному. Згодом дитина адаптується до нових умов і її життя повертається до нормального ритму. Та це відбувається не одразу: минає певний час, перш ніж першокласник починає почуватися спокійно та впевнено. Утім, деякі діти не адаптуються навіть до закінчення першого класу. Трапляється це тому, що психологічна готовність дитини до школи не сформувалася.

Дошкільний вік — чи не найважливіший етап формування навчально-пізнавальної активності. При цьому дитина у своєму, властивому лише їй, темпі досягає певного рівня особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку. Від цього залежить і психологічна готовність дитини до школи — і на це варто зважати під час діагностики психологічної готовності до шкільного навчання.

Внутрішня система якості освіти ЗДО: ВЕБІНАР

Компоненти психологічної готовності дитини до школи

Психологічна готовність дитини до школи включає в себе:

  • емоційну стабільність;
  • здатність зосереджуватися, слухати дорослого, працювати за інструкцією;
  • навички соціальної взаємодії: вміння спілкуватися з однолітками, дотримуватися правил, домовлятися;
  • мотиваційну готовність.

Психологічна готовність як передумова до шкільного навчання

Психологічна готовність дитини до школи визначається розвиненістю передумов для навчання, що закладаються в дошкільному дитинстві. Якщо вони не сформувалися, це може негативно позначитися на успішності дитини, навіть якщо вона має достатній і високий інтелектуальний розвиток. Тож психологічна готовність дитини до школи містить такі характеристики:

Вміння сприймати завдання вчителя

Одна з передумов успішної навчальної діяльності — вміння сприймати завдання вчителя. Дитина має насамперед орієнтуватися не на те, що потрібно зробити, а на те, як це потрібно зробити. Часто шестирічні діти не відокремлюють спосіб від результату, не усвідомлюють його. Тож прохання вчителя виконати роботу в певний спосіб видається їм новим складним завданням.

Вміння планувати свої дії

Ще одна передумова навчальної діяльності — вміння планувати свої дії. Шестирічні діти зазвичай ним не володіють: вони починають виконувати завдання, попередньо не обмірковуючи та не аналізуючи зразок. Нерідко шестирічні діти не завершують завдання й не помічають невідповідності між заданою умовою та результатом, який отримали.

Особливості пізнавальних процесів

Мислення. Шестирічні першокласники за рівнем свого психічного розвитку залишаються дошкільниками: їм властиві конкретно-наочне та образне мислення, а абстрактне мислення у них майже несформоване. Крім цього, у них переважає прагнення вивчати нове — передусім у наочно-образному та наочно-дієвому аспектах.

Пам’ять. У шестирічних дітей домінує мимовільна пам’ять. Вони запам’ятовують не те, що потрібно, а те, що їх цікавить, не намагаються встановити та зрозуміти логічний зв’язок між предметами.

Увага. У шестирічних дітей не розвинене активне зосередження, тож вони здатні продуктивно займатися однією й тією самою діяльністю не більше 10—15 хв.

Усвідомлення мети навчання

У дітей віком шість років недостатньо сформований самоконтроль, вони не вміють оцінювати результати своїх дій. Шестирічні школярі засвоюють навчальний матеріал здебільшого формально, а не змістовно та усвідомлено. Це означає, що здатність усвідомлювати навчальний матеріал як одна з передумов навчальної діяльності в цих дітей низька або взагалі відсутня.

Здатність до емоційної стійкості

Пізнавальні мотиви шестирічних дітей нестійкі й ситуативні, тобто будь-який зовнішній подразник легко відволікає їхню увагу. Актуальні потреби поєднуються з імпульсивною активністю — діти віком шість років переходять до дії після першого заохочення.

Також імпульсивна активність зумовлює асоціативне мовлення. Шестирічна дитина не може приховати думку, яка в неї виникла, прагне розповісти про все, що зринає в її пам’яті, безпосередньо ділиться своїми уявленнями.

Імпульсивна активність шестирічної дитини майже безконтрольна. Втома підвищує емоційне збудження та імпульсивну активність дитини, а брак соціально-морального досвіду не дає їй змоги бути стриманою та вольовою. Нестабільна поведінка дитини, що залежить від її емоційного стану, ускладнює її взаємини з учителем та однолітками.

Психологічна готовність дитини до школи: діагностика та рекомендації

Як визначити психологічну готовність дитини до шкільного навчання? До цього питання підходять комплексно, ураховуючи різні рівні розвитку психологічних якостей, щоби з’ясувати, чи дитина зможе гармонійно увійти в нове їй соціальне середовище. Тому правильно обрати критерії визначення психологічної готовності дитини до школи — надважливо.

Працюючи з дітьми перехідного — від дошкільного до молодшого шкільного віку — періоду зазвичай застосовують експрес-діагностику.

Експрес-діагностика

Обов’язкові показники експрес-діагностики 

  • загальна готовність
  • інтелектуальна (пізнавальна) готовність
  • мотиваційно-вольова готовність
  • особистісно-психологічна готовність

Діагностуючи, перевіряють такі психологічні показники готовності дитини до навчання у школі, як:

  • розумова активність
  • здатність до саморегуляції
  • фонематичний слух
  • мовленнєвий розвиток
  • пам’ять
  • логічне мислення.

Визначальну роль під час діагностування відіграє поведінка дитини. Тому під час бесіди і проходження психологічних тестів спостерігайте за дитиною.

Практичний психолог за результатами експрес-діагностики може:

  • конкретно визначити умови навчання, сприятливі для успіху тієї чи тієї дитини
  • скласти рекомендації щодо індивідуального підходу до дитини.

До проведення експрес-діагностики створіть оптимально затишні умови.

Частина І експрес-діагностики: запитання

Під час першої частини практичний психолог задає дитині запитання, веде з нею бесіду.

Орієнтовний перелік запитань для бесіди з дитиною

  • Назви своє прізвище, ім’я, по батькові
  • Назви прізвище, ім’я, по батькові мами й тата
  • Ти дівчинка чи хлопчик?
  • Ким ти будеш, коли виростеш — жінкою чи чоловіком?
  • У тебе є братик чи сестричка? Хто старший?
  • Зараз ранок чи вечір (день чи ранок)?
  • Ким працюють твої тато, мама?
  • Ти любиш малювати?
  • Якого кольору цей олівець? А сукня?
  • Покажи пальчиком на своє праве око, ліве вухо
  • Яких тварин ти знаєш?
  • Яких ти знаєш птахів?
  • Хто більший: корова чи коза? Птах чи бджола?
  • У кого більше лап: у собаки чи у півня?
  • Ти хочеш навчатися у школі?

 

Частина ІІ експрес-діагностики: тести

У другій частині експрес-діагностики передбачають психологічні тести готовності дитини до навчання у школі.

Діти віком 6–7 років зберігають оптимальний рівень розумової працездатності протягом доволі короткого часу. Тому тривалість має становити:

  • співбесіди — не більше 30 хв.
  • тестування — 15-20 хв.

Частина ІІІ експрес-діагностики: підсумки

Закінчивши експрес-діагностику, проведіть підсумкову бесіду з батьками за результатами.

Результати експрес-діагностики зафіксуйте у Картці експрес-діагностики готовності дитини до навчання у школі.

Якщо переважають високі психологічні показники, а низьких зовсім немає, то готовність дитини до школи — достатня.

За переваги низьких показників висновок сам собою — недостатній рівень психологічної готовності дитини до навчання у школі.

Як проводити співбесіду з дитиною: поради

Забезпечуйте позитивну психологічну атмосферу

  • обстеження має відбуватися за присутності батьків, що знімає у дітей і батьків небажане напруження та тривожність

Спостерігайте за дитиною

  • фіксуйте специфіку поведінки дитини під час виконання завдань

Давайте батькам завдання під час роботи з дитиною: заповнити анкети, заяву тощо

  • так батьки не матимуть змоги прямо чи опосередковано впливати на відповіді дитини й одночасно менш усвідомлено даватимуть відповіді на питання анкети

Наприкінці проводьте з батьками підсумкову бесіду

  • після того як дитина закінчить виконання всіх завдань, обговоріть із батьками результати діагностики щодо готовності їхньої дитини до навчання в школі
  • якщо необхідно, дайте батькам рекомендації, як ліпше за літо підготувати дитину до школи
 Діагностика психологічної готовності дитини до навчання у школі Методики, запропоновані у цій статті, не є обов'язковими для використання у повному обсязі. Це найбільш усталені та поширені інструменти в роботі практичних психологів дошкільних закладів. Утім є й інші методики, і практичні психологи обирають для діагностики ті з них, що вважають оптимальними, необтяжливими в часі та релевантними.  


зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді