📚 Трудові книжки: запитання - відповіді
Панічна атака — це раптове відчуття сильного страху без реальної небезпеки чи видимої причини. Напади відбуваються, коли людину щось сильно непокоїть, після пережитого складного чи стресового досвіду. Також це можуть бути наслідки перенесених хвороб, тому варто проконсультуватися не лише з психологом/психотерапевтом, а й з лікарем, щоб виключити всі ризики.
Саме тому на сайті Міністерства охорони здоров’я опублікували матеріал щодо розпізнавання панічної атаки та допомоги дитині, яка переживає це.
Зауважимо, що панічна атака може тривати до 30 хвилин. Сама собою вона не загрожує життю, але без професійної допомоги напади можуть посилитися.
Як наголошують у МОЗ, у разі повторення епізодів панічних атак, варто обов’язково звернутися до фахівців.
Прояви панічної атаки:
- прискорене серцебиття;
- задуха, прискорене або ускладнене дихання;
- оніміння або тремтіння рук і ніг;
- нудота та дискомфорт у шлунку;
- запаморочення;
- світло здається яскравішим, інтенсивнішим;
- сльози, незмога перестати плакати;
- відчуття, ніби людина «застигла» й не може рухатися.
Якщо дитина переживає панічну атаку, важливо сказати їй, що цей стан дуже неприємний, але він не несе загрози життю, тож із ним можна впоратися разом.
Тримайте орієнтовний план роботи над аналітичною довідкою, який допоможе вам чітко структурувати процес. А щоб вам було ще простіше, ми додали живий зразок довідки – можна брати й одразу використовувати його як шаблон у своїй практиці! Як завжди, жодних зайвих слів чи складних термінів – тільки конкретика, чіткість і максимум користі для вашої роботи
Основні техніки, які потрібно використовувати під час нападу панічної атаки та впливають на її цикл: думки — поведінка — тілесні відчуття — емоції. Щоб розірвати коло чи цикл панічної атаки, можна впливати на кожен із цих елементів. Під час панічної атаки дитина може відчувати, що втрачає контроль, тож треба допомогти їй «заземлитися», використовуючи певні вправи.
Зокрема, дихання животом заспокоює і допомагає кисню швидше наситити кров. Техніка складається з трьох кроків:
Крок 1. Покладіть руку на живіт.
Крок 2. Зробіть кілька усвідомлених вдихів та видихів. Наприклад, 5 секунд вдих, 5 секунд видих. Стежте, щоб вдих був через ніс, а видих — через рот.
Крок 3. Поясніть дитині, що коли вона вдихає, то м’яко надуває свій животик, як повітряну кульку, а коли видихає, повітря ніби повільно виходить із кульки.
Серед інших можливих практик, що можуть допомогти дитині:
- Знайти кілька предметів певного кольору й назвати їх.
- Порахувати кроки до певного предмета.
- Рахувати від десяти до одного.
- Стискати поперемінно правою та лівою рукою руку дорослого.
- Покласти руку на живіт приблизно на три пальці нижче від сонячного сплетіння й постукати по цьому місцю.
- Потерти кінчик носа.
- Злегка натиснути на очні яблука з двох боків.
- Змочити дитині губи водою, сполоснути водою рот.
- Витягувати якомога далі язика — ніби намагаючись торкнутися грудної клітки.
- Подивитися якомога далі праворуч, не повертаючи голови, затримати погляд на 15–20 секунд і перевести погляд прямо, потім подивитися ліворуч якомога далі й знову прямо.
- Розтерти тіло.
- Розтерти точку між підмізинним пальцем і мізинцем.
- Покласти руки на ребра, концентруватися на тому, як вони під час дихання розширюються, підіймаються.
«Можна обрати кілька дій із запропонованих варіантів. При цьому важливо розуміти, що це — екстрена допомога. Важливо шукати можливість впливати на причину появи панічної атаки», — наголосили у Міністерстві охорони здоров’я.
