Уряд і освітній омбудсмен відповіли на петицію про збереження освітньої мережі
Кабінет Міністрів України надав офіційну відповідь на електронну петицію «Про збереження шкільної мережі», яка була зареєстрована 4 квітня 2025 року на урядовому порталі та зібрала понад 25 тисяч підписів.
У відповіді уряду йдеться, що з 2017 року в Україні реалізується Концепція «Нова українська школа», яка передбачає системну трансформацію загальної середньої освіти до 2029 року. Один із її ключових елементів — оптимізація шкільної мережі та створення ліцеїв, які забезпечать якісне профільне навчання учням старших класів.
Згідно з чинним законодавством, до 1 вересня 2027 року засновники шкіл мають сформувати мережу ліцеїв із відповідною матеріально-технічною базою, кваліфікованими вчителями та можливістю навчання за не менш як трьома профілями. Проте у Міністерстві освіти і науки визнають: така модель не завжди враховує особливості громад, зокрема у сільській місцевості чи регіонах із обмеженими ресурсами.
Підтвердженням суспільної зацікавленості у реформі стали результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Більшість опитаних підтримують ідею профільного навчання та очікують на розширення можливостей для індивідуального вибору освітньої траєкторії.
З цією метою до Верховної Ради подано законопроєкти №13120 та №13120-1, які передбачають удосконалення механізмів формування багатопрофільних ліцеїв і підвищення якості освіти.
За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання
Разом із тим, освітній омбудсмен Надія Лещик висловила занепокоєння щодо впровадження наказів МОН №1112 та №1276, які регулюють організацію навчання в умовах воєнного стану.
«Отримала понад 300 звернень (і продовжую їх отримувати фактично щодня) від батьків, педагогів, органів управління освітою щодо наказів 1112 та 1276 й порушень прав учасників освітнього процесу. Найбільше від цих наказів можуть постраждати прикордонні регіони з рф та рб, території, де ведуться або велися бойові дії, громади на тимчасово окупованих територіях, а також ті, де навчання здійснюється дистанційно.
Реалізація наказів сприятиме втраті зв’язку з дітьми, які перебувають за кордоном або на ТОТ, а також може викликати відтік педагогів і навіть їхню асиміляцію за межами України. Йдеться не про сотні, а про тисячі можливих звільнень. Крім того, зупинення діяльності закладів створює правову колізію, що може призвести до судових позовів», — зазначила освітній омбудсмен.
Також вона звернула увагу на відсутність законодавчих механізмів для переведення учнів під час дистанційного навчання та пропонує внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, а також розробити державну політику у сфері освіти після завершення воєнного стану.
Ці рекомендації викладено в аналітичній записці «Ризики можливих порушень прав учасників освітнього процесу та негативного впливу на сферу освіти у зв'язку з впровадженням наказів МОН №1112 та №1276», підготовленій Офісом освітнього омбудсмена.
Уряд, зі свого боку, наголошує на готовності до діалогу та подальших консультацій із громадами, педагогами й експертами. Мета — знайти баланс між якістю освіти, її доступністю та дотриманням прав кожної дитини, незалежно від місця проживання.
Підпишіться на Telegram-канал 
