Підпишіться на канал 20 квітня 2015 року у Київському міському будинку вчителя відбувся науково-практичний семінар «Наступність дошкільної і початкової освіти — актуальна проблема сучасності». Захід було організовано кафедрою початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін і кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка у межах тижня двох кафедр.
У семінарі взяли участь науковці — педагоги та психологи, методисти районних науково-методичних центрів з дошкільної та початкової освіти, вихователі-методисти та вихователі старших груп дошкільних начальних закладів, учителі початкової школи, заступники директорів з початкової освіти загальноосвітніх навчальних закладів та студенти.
Вітальним словом розпочав семінар Юрченко Віктор Іванович, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. Модераторами заходу були Волинець Катерина Іванівна, завідувач кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін, та Половіна Олена Анатоліївна, завідувач кафедри дошкільної освіти.
У формі круглого столу учасники обговорили наукові підходи до організації дошкільної та початкової освіти, взаємодію дошкільних закладів та початкової школи, а також наступність у змісті дошкільної та початкової освіти, у підготовці майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти тощо.
Під час семінару розгорнулась цікава і жвава дискусія. Учасники мали змогу активно реагувати на кожну озвучену тезу за допомогою сигнальних маркерів — кружечків червоного, зеленого і жовтого кольорів: зелений — згоден, червоний — не погоджуються; жовтий — маю свою думку і бажання долучитися до обговорення. Така організація дала змогу модераторам семінару забезпечити плідну роботу, залучивши до активної участі в дискусії науковців, керівників методичних служб і практиків — вихователів та вчителів.
Найгостріше дискусія точилася, зокрема, навколо таких питань:
- що головне — індивідуальність дитини чи стандарт освіти?
- на що треба орієнтуватись у навчанні — на можливості дитини чи на програму?
- під час навчання педагогу слід чітко дотримуватись програмових вимог чи проявляти творчість?
- що має бути в основі змісту освіти дітей дошкільного віку та молодших школярів?
- хто винен в тому, що діти не хочуть іти до школи?
- чи вирішіть проблему наступності створення комплексів дитячий садок-школа?
Під час обговорення максимальну підтримку аудиторії отримали тези про те, що:
- необхідно не лише зберегти індивідуальність кожної дитини, а й допомогти їй адаптуватись до життя в соціумі;
- дорослий повинен адаптуватися до дитини, а не навпаки;
- кожна дитина має повноцінно проживати усі вікові періоди;
- у розробці змісту повинні брати участь фахівці як дошкільної, так і початкової освіті;
- позитивно на адаптацію дитини до навчання в школі буде впливати «Школа наставництва», яка передбачає спілкування дошкільників та учнів початкових класів;
- учителі початкових класів не готові до роботи з шестирічними дітьми, тож варто фахово самовдосконалюватися .
Учасниками семінару також було визначено коло проблем в сучасній дошкільній та початковій освіті, серед яких:
- наявність неправильно сформованих стереотипів про навчання в дитячому садку та в початковій школі;
- неготовність шестирічної дитини до навчання в школі;
- шестирічні та семирічні діти в одному класі;
- відсутність єдиного розвивального середовища.
Проте всі учасники дискусії дійшли згоди в тому, що дошкільне дитинство — це самоцінний період життя дитини, а не «підготовка до школи». І причини дитячих проблем у контексті наступності слід шукати не в дітях, а в дорослих, як педагогах, так і батьках. З батьками слід активно проводити просвітницьку діяльність, спрямовану на подолання існуючих стереотипів щодо підготовки дитини до школи. А вихователям і вчителям спрямувати зусилля на самовдосконалення. Дитина буде готовою вступити в новий етап свого життя, діяти в нових умовах, бути відкритою до нових стосунків, знань і справ тоді, коли сповна реалізує свій, властивий дошкільному періоду дитинства, потенціал у пріоритетних видах діяльності — грі, спілкуванні, художньо-продуктивній діяльності, тобто досягне «дошкільної зрілості».
