Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати
13 грудня відбулося обговорення за напрямом «Формування мережі академічних ліцеїв» у межах розроблення Стратегії реформи профільної середньої освіти.
Фахівці під час заходу обговорювали критерії формування мережі академічних ліцеїв профільної середньої освіти та систему фінансування й забезпечення доступності закладів СПО. До стратегічної сесії долучилися понад 70 учасників.
Як зауважив заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, для міністерства важливо визначити послідовність розбудови мережі академічних ліцеїв, щоб підготувати всі необхідні рішення.
«На створення мережі ліцеїв знадобиться багато часу та великі ресурси. Тому наше завдання зараз — не лише зрозуміти, який вигляд матиме сформована мережа профільних ліцеїв, але й розробити стратегію створення такої мережі з урахуванням демографічних змін, особливостей регіонів, наявної інфраструктури, безпекової ситуації та результатів навчання. Які заклади готові пілотувати реформу? У які треба інвестувати насамперед? Які заклади освіти є найбільш пріоритетними в області в контексті впливу на якість освіти?
Окремим етапом буде робота на місцях у кожній з областей для визначення підпорядкування кожного закладу, а також необхідності внесення змін до розподілу освітньої субвенції. У кожних області та громаді має бути зрозумілий покроковий план на кілька років, щоб консолідована картина на рівні країни забезпечувала ефективний шлях трансформації системи освіти», — зазначив заступник очільника МОН.
Експерт підготувала приклади наказів про щорічну відпустку — індивідуального та зведеного.
Також він висловив сподівання, що велика залученість експертного середовища до цього питання за останній рік призведе до напрацювання не лише концептуального бачення, а й визначення чітких та послідовних етапів реформи.
«Зміст профільної середньої освіти визначає реформу. Учням потрібно мати можливість обирати предмети, і цей вибір має бути широким. Ми маємо знайти відповідь, яким має бути ліцей, щоб дати можливість вибору. Я думаю, це точно повинні бути великі заклади освіти, які матимуть багато профілів, де навчаються 300–600 учнів, щоб можна було сформувати групи за вибором. У великих містах може бути інший підхід, бо, моделюючи мережу, ми повинні враховувати, що в одному населеному пункті є багато шкіл, і в різних закладах освіти можна формувати різні профілі», — акцентував заступник міністра освіти Андрій Сташків.
«Ми всі хотіли б, щоб учні, які сьогодні навчаються в 6-му класі, пішли в зовсім новий 10-ий клас, у школу з новою інфраструктурою, потужною матеріально-технічною базою та кадровим складом, щоб потім знайти себе на ринку праці й реалізуватися в житті. Тому на захід ми запросили управлінців різних рівнів: територіальної громади, області, національного рівня, від яких залежить, яким буде майбутнє української освіти, а отже, багато в чому майбутнє українських дітей та країни загалом», — наголосила менеджерка Проєкту DECIDE Валентина Полторак.
Окрім того, перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка, голова Правління ГС «РЕ:ОСВІТА» Лілія Гриневич розповіла про досвід функціонування профільної середньої освіти в інших країнах.
Зокрема, під час стратегічної сесії було представлено напрацювання аналітиків у дослідженні поточного стану, проблем і світового досвіду мережі академічних ліцеїв та підходів до моделювання мережі.
Джерело: МОН
