Підпишіться на канал 
Плани МОН на п’ять років: до чого підготуватисяНещодавно відбулася Всеукраїнська нарада керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій. Під час якої було оголошено ключові завдання Міністерства освіти і науки України: допомога регіонам у використанні можливостей державного фінансування освіти, а також законодавче врегулювання трансформації мережі закладів загальної середньої освіти.
«Цьогоріч бюджет від держави на освіту — один з найбільших за останні роки й складає 103,7 млрд грн. Це на 20,1 млрд більше, ніж торік. Тому закликаємо регіони користуватися тими можливостями, які надає держфінансування освітньої галузі. А ми як міністерство готові забезпечити максимальну підтримку і фахову допомогу в цьому процесі. Зокрема це стосується і освітніх субвенцій, адже зараз після розгляду заявок комісією кошти буде спрямовано прямо в громади, тому їх можна буде використовувати одразу», — наголосив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зокрема, очільник Міносвіти зауважив, що під час пандемії було напрацьовано алгоритми, рекомендації та інструменти для ефективної дистанційної освіти, які допомагають долати виклики навчання під час карантину.
Серед таких інструментів є платформа «Всеукраїнська школа онлайн», яка відтепер доступна й у вигляді мобільного застосунку. Міністр освіти закликав користуватись можливостями ВШО та повідомив, що на платформі зможуть з’явитися кращі практичні напрацювання українських педагогів для дистанційного навчання.
У 2021 році всі заклади освіти мають стати автономними, зокрема й у питаннях ведення бухобліку та складання фінзвітності. Як це зробити та що врахувати?
Окрім того, окремо та ретельно було оглянута тема трансформації мережі закладів загальної середньої освіти та її законодавчому врегулюванні. Серед проблем формування мережі закладів, що забезпечують здобуття винятково профільної середньої освіти, основною є збалансування процесів оптимізації існуючої мережі закладів та забезпечення доступності якісної повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях (початкової, базової та профільної середньої освіти).
«Трансформація мережі закладів загальної середньої освіти — дуже важлива реформа, яку реалізувати набагато важче, ніж написати на цю тему закон. По-перше, йдеться про інтереси дітей та їхнє гарантоване право на доступ до якісної освіти. По-друге, процес децентралізації та розширення прав громад. І цей аспект не менш важливий, бо лише повноцінний і повноправний власник закладу освіти зможе гарантувати його належне утримання й розвиток», — акцентував Сергій Шкарлет.
Основні позиції МОН щодо розширення повноважень громад для прийняття самоврядних рішень та спрощення вимог до ліцеїв залишається незмінною:
- статус опорного можна присвоювати ліцеям;
- ліцеї можуть мати у своєму складі структурні підрозділи, що забезпечують здобуття дошкільної та початкової освіти;
- кількість 10-х класів у ліцеях має бути не менше двох, але забезпечувати не менше трьох профілів навчання.
«Відповіддю на виклики, пов’язані з трансформацією мережі закладів загальної середньої освіти, має стати ухвалений Верховною Радою в першому читанні законопроєкт № 4629-1. Наразі Комітетом ВР з питань освіти, науки та інновацій створено робочу групу, до складу якої увійшли й представники МОН. Робоча група доопрацює цей законопроєкт під час підготовки до другого читання. Ми розраховуємо, що співпраця з парламентським профільним комітетом якомога швидше дасть змогу врегулювати питання трансформації мережі закладів загальної середньої освіти», — повідомив очільник Міносвіти.
Окрім того, відповідно до законопроєкту, МОН працює над створенням окремої державної установи, що на загальнонаціональному рівні забезпечуватиме здобуття середньої освіти дітьми, що потребують тривалого лікування та реабілітації.
