Підпишіться на канал Як виявили, елементи медіаосвіти вчителі успішно інтегрують навіть у предмети інваріантної складової змісту загальної середньої освіти — історію, біологію, літературу, суспільствознавство, математику й інформатику.
Найліпших результатів досягають, інтегруючи медіаосвіту в кілька навчальних предметів та залучаючи якомога більше педагогів. Найефективнішим методичним прийомом є одночасне викладання медіаосвіти як окремої дисципліни та застосування її елементів на уроках з інших предметів.
Також дедалі більшої ваги набуває медіаосвіта у змісті виховної роботи і позакласних занять (навіть у початковій школі).
У 2015/2016 навчальному році 77% опитаних учителів практикували різні підходи роботи з батьками щодо медіаосвіти — від виступів на батьківських зборах до відкритих лекторіїв. Дослідники вважають, що такі дані свідчать про тенденцію.
Одначе стан упровадження медіаосвіти вчителі оцінили середнім балом успішності 5,5 з 10-ти.
Зокрема, на перешкоді медіаосвіті у навчальних закладах стають такі чинники, як:
- брак фінансування
- нестача якісних навчальних курсів і підручників
- обмежена кількість академічних годин при формуванні навчальних планів.
З огляду на це заняття з медіаосвіти здебільшого відбуваються факультативно або й узагалі відміняються.
Педагоги вважають, що задля розвитку медіаосвіти необхідно:
- готувати більшу кількість вчителів з медіаосвіти
- налагоджувати механізм обміну досвідом
- змінювати акцент методичних матеріалів та підручників з теоретичного на прикладний
- наближувати зміст підручників і завдань до інтересів і потреб учнів.
Також учителі схиляються до думки, що найбільше поширенню медіаосвіти сприятиме наказ Міністерства освіти та науки України, яким би встановили обов’язковий курс медіаосвіти.
Докладніше ознайомитися з аналітичним звітом «Впровадження медіа-освіти та медіа-грамотності в загальноосвітніх школах України».
За матеріалами порталу «Медіаосвіта і медіаграмотність».
