На Міжнародній науково-практичній конференції значна увага приділялася актуальним питанням щодо нормативного та науково-методичного забезпечення впровадження української жестової мови у навчальних закладах; розширення можливостей учнів з порушеннями слуху за умови застосування двомовного підходу.
Вітчизняні та іноземні фахівці обговорили «Білінгвальне навчання нечуючих: вітчизняний та міжнародний досвід» на Міжнародній науково-практичній конференції.
Про це повідомила прес-служба МОНмолодьспорту.
На пленарному засіданні значна увага приділялася актуальним питанням щодо нормативного та науково-методичного забезпечення впровадження української жестової мови у навчальних закладах; розширення можливостей учнів з порушеннями слуху за умови застосування двомовного підходу; особливості організації навчально-виховного процесу для дітей з порушеннями слуху у закладах різного типу (спеціальних, інклюзивних та ін..).
Згідно з інформацією відомства, цікаві розробки спеціальних комп’ютерних програмних засобів для вивчення жестової мови презентував Юрій Крак, представник Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова. Також досвідом роботи із запровадження жестової мови поділились керівники Житомирської, Хмельницької, Львівської, Харківської, Кам’янської спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з порушеннями слуху.
Водночас, зацікавленість викликав досвід зарубіжних колег з питання запровадження жестової мови.
У статті коротко розкрито зміст, структуру та завдання програми «Дитина» для дітей віком від 2 до 7 років. Програма є чинною, відповідає вимогам МОН і Базовому компоненту дошкільної освіти.
Що таке безпечне освітнє середовище, його ознаки та принципи? Як забезпечити психологічно безпечне середовище? Які заходи необхідно впровадити у вашому закладі освіти — читайте у статті
Окреслимо основні положення Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» щодо інклюзивного навчання. Проаналізуємо зміни, на які треба зважати керівництву школи
У закладах освіти, де створені класи (групи) для інклюзивного навчання, педагогічним працівникам, які в них працюють, встановлюють відповідну доплату. Так само право на неї мають керівні працівники закладів освіти за організацію роботи в таких класах чи групах. Розглянемо особливості встановлення такої доплати з урахуванням змін у законодавстві
Упровадження комплексної політики МОН «Освіта для життя», яка є продовженням реформи НУШ, розпочалося у вересні 2025 року. Які зміни вже відбулися у школах, а які очікуються до 2030 року? Яку користь вчителям дають інструменти цифрової платформи «Освіта для життя»? Про все це — далі у статті
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
