В Україні з кожним роком набувають популярності альтернативні методи виховання у дошкільних навчальних закладах (ДНЗ). Вони базуються на індивідуальному вихованні дитини як особистості, з урахуванням її інтересів та здібностей.
Перші альтернативні програми виховання почали впроваджувати у львівських дитячих садочках у 90-х роках минулого століття. Сьогодні все частіше ми чуємо про навчальні заклади, які прагнуть розкрити таланти дитини та виплекати з неї особистість.
У таких дитячих садках, передусім, зосереджено увагу на вихованні цілеспрямованої та відповідальної особистості. Дитина може самостійно обирати тему для заняття, а також щоранку фіксувати свій прихід, виставляючи фото у спеціально відведеному куточку.
Водночас слід зауважити, що сьогодні на шляху до масштабного впровадження інноваційної форми навчання стоять перепони.
На думку доцента Інституту розвитку дитини Національного педагогічного університету Драгоманова Наталії Левінець, для успішного використання методів альтернативного виховання необхідні відповідні навички педагогів, розуміння з боку адміністрації навчального закладу, активна участь батьків та сприятливі соціальні обставини.
За її словами, найбільшою проблемою для країни на сьогодні залишається переповненість груп та нестача дошкільних закладів. Наталія Левінець переконана: якщо у групі не 20, а 40 дітей, то впроваджувати індивідуальні підходи неможливо.
